22.08.2018
 

Головна сторінка
Проекти НІБ України
Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України
Електронні ресурси
Книжкові виставки
Державні закупівлі
Наші видання
Концепція розвитку НІБ України до 2020р.
Імідж-каталоги:
  • NEW! 22-23 жовтня 2018р. семінар-практикум
    «Захист культурних цінностей: проблеми та перспективи»
ПРЕС – РЕЛІЗ

Неповторні риси книг:

серія нарисів

УВАГА!
Зареєстрованим користувачам надаються додаткові послуги:
  • Перегляд електронних колекцій on-line;
  • Попереднє замовлення документів з електронного каталогу (до 10 примірників) з терміном бронювання до 20 днів;
  • ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
  • Добір джерел за вказаними темами з фондів НІБ України;
  • Індексування наукових статей та монографій за УДК (відділ опрацювання фонду та організації каталогів, кімната 3, перший поверх).
100 років від дня народження Петра Тимофійовича Тронька Версия для печати Отправить на e-mail

Петро Тимофійович Тронько(до 100-річчя від дня народження)

Вступна стаття О. П. Реєнта, члена-кореспондента НАН України, д-ра іст. наук, професора, засл. Діяча науки і техніки України, голови Національної спілки краєзнавців України

Тронько Петро Тимофійович (12.07.1915–12.09.2011) – історик, державний і громадський діяч, Герой України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України (1990−2011 рр.), Заслужений діяч науки і техніки України, почесний громадянин Києва, голова редколегій 26-томної «Історії міст і сіл Української РСР» та багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».

Народився в с. Заброди (нині село Богодухівського р-ну Харківської обл.). Трудову діяльність розпочав 1932 р. робітником шахти в м. Дзержинську. Після закінчення учительських курсів працював учителем суспільствознавства й української мови в сільській школі Богодухівського району, директором дитячого будинку м. Лебедина. З 1937 р. – на комсомольській роботі. Від перших днів Великої Вітчизняної війни перебував у діючій армії.

У складі військ Південно-Західного, Сталінградського, Південного та 4-го Українського фронтів брав участь в обороні Києва та Сталінграда, визволенні Ростова-на-Дону, Донбасу. 6 листопада 1943 р. з підрозділами Червоної армії ввійшов до Києва.

Упродовж 17 років (1961–1978) працював заступником Голови Ради Міністрів УРСР, займався питаннями культури, освіти, охорони здоров’я.

1968 р. він захистив докторську дисертацію «Український народ у боротьбі проти гітлерівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни».

Протягом 50–70-х рр. ХХ ст. учений написав цілу низку монографій, зокрема «Безсмертя юних», «В боях за Вітчизну (1941–1945 рр.)», «Подвиг твоїх батьків», «Народу сила незборима», «Культура – всенародне надбання», «Защищая советскую Родину», десятки брошур та статей. Він був автором, керівником, членом редколегій кількох фундаментальних праць, у тому числі таких, як «Історія Української РСР» у 8-ми томах, 10-ти книгах, «Історія Києва», «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941–1945 рр.» у 3-х томах, збірник документів «Київщина в роки Великої Вітчизняної війни», 3-томний збірник документів «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

Але найбільшою гордістю П. Т. Тронька й водночас цінним скарбом української науки стала унікальна за своїм масштабом та значимістю праця –«Історія міст і сіл Української РСР» у 26-ти томах, «батьком» якої його з повним правом вважають. Згадуючи, як народжувалася ця праця, аналогів якій і донині не існує в світі, Петро Тимофійович зауважував, що далеко не всі спочатку вірили в можливість реалізації такого масштабного й незвичайного проекту.

1978 р. обраний академіком і віце-президентом АН УРСР. Президія АН УРСР у березні 1979 р. прийняла постанову про створення в Інституті історії відділу історико-краєзнавчих досліджень, який очолив П. Т. Тронько. Велике методологічне значення для подальшої активізації краєзнавчих досліджень мали підготовлені у відділі праці: «Історичне краєзнавство в Українській РСР», «Основні підсумки і подальші завдання історико-краєзнавчих досліджень», «Деякі питання розвитку історичного краєзнавства в Українській РСР» та ін.

Під керівництвом ученого (протягом 22-х років очолював також правління Українського товариства охорони пам’яток історії та культури) розпочалася робота з підготовки «Зводу пам’яток історії і культури України».

За редакцією Петра Тимофійовича вийшов каталог-довідник «Памятники истории и культуры УССР» обсягом понад 100 друкованих аркушів, а також довідник про пам’ятки Великої Вітчизняної війни «Навічно в пам’яті народній» (60 друк. арк.). За його ініціативою, підтримкою та безпосередньою участю розгорталася робота зі спорудження Музею народної архітектури і побуту України в Пирогові (нині – Національний музей народної архітектури і побуту України), який досі його співробітники та кияни називають «Троньківкою», музею українського козацтва на о. Хортиця в Запоріжжі, музею Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. та ін. Депутат Верховної Ради УРСР 9-ти скликань.

Зі здобуттям Україною незалежності, будучи Головою комісії з відтворення визначних пам’яток історії і культури при Президентові України та Головою правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, доклав чимало зусиль для відновлення Михайлівського Золотоверхого та Успенського соборів, очолював Міжвідомчу координаційну раду з питань краєзнавства при Президії НАН України, був головним редактором журналів «Краєзнавство», «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», «Пам’ятки України» та ін.

Із 1992 р. він очолив також Головну редколегію багатотомної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Повернення доброго імені безвинних жертв тоталітаризму, відновлення історичної правди П. Т. Тронько вважав одним із головних своїх обов’язків. Ідея викристалізувалася при дослідженні масових політичних репресій щодо членів Українського комітету краєзнавства. Ініціатором вивчення цього напряму став учень Петра Тимофійовича кандидат історичних наук Ю. З. Данилюк. На 2015 р., у рік 100-річчя П. Т. Тронька, символічно світ побачило 100 книг згаданої серії. І на цьому видання книг не завершується, а широко реалізовується в усіх областях України.

П. Т. Тронько був ідейним натхненником і головою Національної спілки краєзнавців України (1990–2011 рр.), яка 2015 р. відзначає свій 90-річний ювілей. Не в останню чергу, завдяки невтомній праці Петра Тимофійовича, НСКУ стала однією з найвпливовіших національних творчих спілок в Україні. Більшість наукових праць П. Т. Тронька останніх десятиліть також має краєзнавчу тематику : «Краєзнавство у відродженні духовності та культури», «Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття», «Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень», «Українське краєзнавство в ХХ столітті : (До 75-річчя Всеукраїнської спілки краєзнавців)», «Краєзнавство України : здобутки і проблеми : (До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців)», «Національна спілка краєзнавців України : сторінки історії».

Сьогодні Національна спілка краєзнавців України налічує понад 2 тис. членів. Цей колектив ентузіастів розробляє низку масштабних науково-видавничих, культурно-просвітницьких, освітніх проектів.

Автор понад 600 наукових праць, зокрема 17 монографій, почесний професор, почесний доктор низки університетів України. Лауреат Державної премії СРСР в галузі науки і техніки.

Почесний громадянин Києва, Харкова, Кам’янця-Подільського, Переяслава-Хмельницького, Канева, Богодухова, Лебедина.

Присвоєно найвищу державну нагороду України – звання Героя України. Нагороджений 4-ма орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Червоної Зірки, Леніна, Жовтневої революції, Дружби народів, «За заслуги» 3-го ст., Богдана Хмельницького 3-го і 2-го ст., Ярослава Мудрого 5-го ст.

Помер у Києві, похований на меморіальній алеї Байкового цвинтаря.

П. Т. Тронько, вважаючи, що «...історія нашої країни починається для людини з історії рідного міста, села, звідки вона пішла у життя», став патріархом українського краєзнавства, легендою національної науки. Його життєвий шлях – приклад для наслідування, а діяльність – своєрідний дороговказ на ті віхи, які й через десятки, сотні років будуть потребувати спільної та копіткої праці для прийдешніх поколінь.



Колектив Національної історичної бібліотеки України вдячний П. Т. Троньку за його великий внесок у розвиток Книгозбірні як науково-дослідного, організаційно-методичного центру в галузі історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності.

До ювілею вченого нами підготовлено базу даних «Тронько Петро Тимофійович – історик, краєзнавець», що містить описи документів з фонду Національної історичної бібліотеки України.


 
< Попередня   Наступна >
Авторизація




Якщо Ви не є читачем Бібліотеки, Ви можете відправити заявку на запис тут.
Нове на сайті
Глобальний пошук
НІБ України в соцмережах

tweetYoutubeFacebook



Перегляд електронних колекцій on-line
надається лише авторизованим користувачам

Нові надходження
Книги з історії міст і сіл України
В. 7 (55) (липень 2018 р.)
В.6 (54) (червень 2018 р.)
В. 5 (53) (травень 2018 р.)
В. 4 (52) (квітень 2018 р.)
В. 3 (51) (березень 2018 р.)
В. 2 (50) (лютий 2018 р.)
В. 1 (49) (січень 2018 р.)
В. 12 (48) (грудень 2017 р.)
В. 11 (47) (листопад 2017 р.)
В. 10 (46) (жовтень 2017 р.)
В. 9 (45) (вересень 2017 р.)
В. 8 (44) (серпень 2017 р.)
В.7 (43) (липень 2017 р.)
В.6 (42) (червень 2017 р.)
В. 5 (41) (травень 2017 р.)
В. 4 (40) (квітень 2017 р.)
В. 3 (39) (березень 2017 р.)
В. 2 (38) (лютий 2017 р.)
В. 1 (37) (січень 2017 р.)