17.10.2017
 

Головна сторінка
Проекти НІБ України
Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України
Електронні ресурси
Книжкові виставки
Державні закупівлі
Наші видання
Концепція розвитку НІБ України до 2020р.
Імідж-каталоги:
  • NEW! 2 листопада 2017р. IV Краєзнавчі читання пам’яті П.Тронька
Тематика конференції
ЗАЯВКА на участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України»

Неповторні риси книг:

серія нарисів

УВАГА!
Зареєстрованим користувачам надаються додаткові послуги:
  • Перегляд електронних колекцій on-line;
  • Попереднє замовлення документів з електронного каталогу (до 10 примірників) з терміном бронювання до 20 днів;
  • ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
  • Добір джерел за вказаними темами з фондів НІБ України;
  • Індексування наукових статей та монографій за УДК (відділ опрацювання фонду та організації каталогів, кімната 3, перший поверх).
Книги з історії міст і сіл України
В. 9 (45) (вересень 2017 р.)
В. 8 (44) (серпень 2017 р.)
В.7 (43) (липень 2017 р.)
В.6 (42) (червень 2017 р.)
В. 5 (41) (травень 2017 р.)
В. 4 (40) (квітень 2017 р.)
В. 3 (39) (березень 2017 р.)
В. 2 (38) (лютий 2017 р.)
В. 1 (37) (січень 2017 р.)
В. 12 (36) (грудень 2016 р.)
В. 11 (35) (листопад 2016 р.)
В. 10 (34) (жовтень 2016 р.)
В. 9 (33) (вересень 2016 р.)
В. 8 (32) (серпень 2016 р.)
В. 7 (31) (липень 2016 р)
В. 6 (30) (червень 2016 р.)
170 років від дня народження Федора Кіндратовича Вовка Версия для печати Отправить на e-mail
17 березня виповнюється 170 років від дня народження Федора (Хведора) Кіндратовича Вовка (Волкова) (1847—1918) — антрополога, етнографа, археолога, музеєзнавця, яскравого представника плеяди визначних особистостей України другої половини XIX — початку XX ст.

Вшановуючи пам'ять видатного вченого, у відділі стародруків, цінних та рідкісних видань НІБУ розгорнуто книжкову експозицію “Федір Кіндратович Вовк (1847-1918) : до 170-річчя від дня народження”. Літературу на виставці представлено таким чином: праці Ф. Вовка розміщено в хронологічному порядку (за роками видання), публікації про вченого та його наукові дослідження — за алфавітом прізвищ авторів. Наприкінці виставки експонуються раритетні видання: збірник Філологічної секції Наукового товариства ім. Шевченка “Кореспонденція Якова Головацького в літах 1850-62” (Львів,1905) та “Виїмки з українсько-руської устної словесности народної / уложив Олександер Барвіньский” (Львів, 1903). Перша містить еслібріс Ф. Вовка, друга — дарчий напис О. Барвінського Федорові Вовку.

Отже, пропонуємо ознайомитись з експозицією і скласти своє уявлення про наукові досягнення нашого видатного співвітчизника.

 

1. Волков, Ф. К. Отличительные черты южно-русской народной орнаментики / Ф. К. Волков // Труды Третьего археологического съезда в России, бывшего в Киеве в августе 1874 года : с рисунками в тексте и с отдельным атласом, заключающим в себе 25 таблиц. – Киев : В типографии Императорского университета Св. Владимира, 1878. – Т. 2. - С. 317-326.

Розглянуто особливості народного орнаменту, традиції його використання в народній архітектурі, у побуті. Зокрема відзначено оригінальний та цікавий матеріал орнаментики, яким є візерунки на крашанках або писанках (розмальовані великодні яйця). Зазначено, що візерунки писанок мають багато спільного з орнаментикою південних народів, а також є цікавими для вивчення впливу візантійської орнаментики. Досліджується також народна орнаментика одягу.

Праця довгий час залишалася єдиним дослідженням українського орнаменту.

 

2. Кондратович, Ф. Задунайская Сечь (по местным воспоминаниям и рассказам) / Ф. Кондратович // Киевская старина : ежемесячный исторический журнал. Год второй. - Киев : Типография Корчак-Новицкого, 1883. - Т. I. Январь. - С. 27-67 :карта; Т. V. Февраль. - С. 269-300; Т. V. Апрель. - С. 728-773 : карты.

Ф. Кондратович — один з псевдонімів Ф. Вовка.

Досліджується історія Запорізької Січі після 1775 року, тобто після “разорения Запорожской Сечи драгунами Текелия», коли частина запорозьких козаків “за Дунай махнули”. Автор наводить тексти історичних українських пісень, присвячених цій тематиці. Зазначаючи, що історичні відомості про Задунайську Січ обмежуються лише вказівками про те, що вона постійно була прихистком для українських селян, які рятувалися від кріпосного права та рекрутчини, Ф. Вовк ставить за мету дослідити організацію, побут та історичне життя українського козацтва наприкінці XVIII — у першій чверті XIX століття. Автор використовує розповіді людей, які були безпосередніми свідками подій. Серед інших, дуже цікавими є спогади козака Ананія Івановича Коломійця, якому на момент зустрічі з Вовком було 119 років.

 

3. Кондратович, Ф. Экономические заметки о Болгарии / Ф. Кондратович // Русская мысль : журнал научный, литературный и политический. Год пятый. – М., 1884. – Кн. II. – С. 1-20; Кн. IV. – С. 53-68; Кн. V. – С. 19-43.

Автор знайомить читачів з історією Болгарії, її економічним устроєм. Зазначено, що відомості отримано під час подорожі цією країною і стосуються вони, головним чином, її східної частини. Представлено результати як власних спостережень автора, так і відомості, отримані в результаті опитувань місцевих жителів. Розповідається про принципи землеволодіння, у тому числі общинно-сімейного землеволодіння, мисливство, рибальство, скотарство, бджільництво. Крім того, проаналізовано стан початкової освіти в цій країні, традиції в харчуванні, одязі та будуванні житла.

4. Лупулеску. Русские колонии в Добрудже. (Историко-этнографический очерк) / Лупулеску // Киевская старина : ежемесячный исторический журнал. Год восьмой. - Киев : Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1889. Т. XXIV. Январь, февраль и март. - С. 117-154; С. 315-336; С. 677-704.

Статтю надруковано під псевдонімом.

Дослідження про історію еміграції та життя українських колоній за Дунаєм, зокрема в Добруджі. Розповідається про Задунайську Січ, суспільний устрій української громади, церковне життя, організацію шкільної освіти тощо.

5. Вовк, Хв. Про грім і блискавку / Хв. Вовк // Житє і слово : вістник літератури, історії і фольклору / видає Ольга Франко. – Львів : З друкарні Інститута Ставропігійського під зарядом І Пухиря, 1895. – Т. III. – С. 372.

Досліджується цікава мордовська легенда про грім і блискавку, опублікована казанським професором І. Н. Смирновим у збірнику «Мордва. Историко-этнографический очерк» (Казань, 1895).

 

6. Ф. В. Киев в 1787 г. и дед покойного Н. Х. Бунге / Ф. В. // Киевская старина : ежемесячный исторический журнал. Год четырнадцатый. - Киев : Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1895. - Т. L. - С. 64-66.

Представлено короткий опис м. Києва, поданий у книзі Johann'a W. Moller'a “Reise von Wolhynien nach Cherson in Russland”, “изданной в Гамбурге в 1802 г. и не особенно у нас известной, а теперь уже и очень редкой». Автор книги повідомляє дуже цікаві історичні факти з життя Києва 1787 р., а також висловлює свої враження від визначних пам'яток, які йому довелося переглянути. Особливу увагу приділено відвіданню Києво-Печерської Лаври - “монастыря с 70-ю святыми, которые уже 700 лет как находятся в подземных галереях».

Микола Християнович Бунге, ім'я якого зазначено у заголовку статті, - російський державний діяч, вчений-економіст, академік, міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії.

7. Нидерле, Любор. Человечество в доисторические времена. Доисторическая археология Европы и в частности славянских земель / Любор Нидерле ; пер. с чешск. Ф. К. Волкова ; под ред. Д. Н. Анучина. – С.-Петербург : Изд. Л. Ф. Пантелеева, 1898. – 655 с. : рис., карт.

У книзі професора празького університету Любора Нідерлє розглянуто питання доісторичної археології, її зв’язок з антропологією та історією, завдання, методи, історію розвитку цієї науки. Досліджено розвиток людства, історичні та археологічні знахідки, починаючи з найдавніших часів.

У передмові до видання редактор книги Д. Анучин відзначив актуальність книги Нідерлє та роботу «члена Парижского Антропологического Общества Ф. К. Волкова, специально занимающегося этнографией и антропологией славян», який здійснив переклад видання російською мовою. Анучин звертає також увагу читача на статтю Вовка «Rites et usages nuptiaux en Ukraine», надруковану у паризькому журналі «L’Anthropologie».

8. Хв. В. Від редакції : (дещо про теперішній стан і завдання української етнології) / Хв. В. // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. – Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1899. – Т. 1. – С. V-XIX.

Проаналізовано стан та визначено напрямки розвитку етнології та етнографії, зокрема зазначено про необхідність систематичного збирання, класифікації та наукової обробки фактичного матеріалу, розвитку етнологічних видань. Відзначено етнологічно-етнографічні колекції музеїв Лондона, Парижа, Берліна, Відня, Угорщини, Флоренції, Петербурга, Москви тощо. Наголошується на необхідності більш повного дослідження антропологічних та етнологічних особливостей слов’янських народів.

9. Вовк, Хв. Українське рибальство у Добруджі / Хв. Вовк // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1899. - Т. 1. - С. 5-52.

Викладено історію виникнення рибальського промислу у Добруджі, починаючи з того періоду, коли у 1775 році запорозькі козаки “вийшли за Дунай”. Зазначено, що рибальство, як і на Дніпровській Січі, було найголовнішою козацькою працею “і їм та ловами і держалось усе козацьке господарство”. Козаки, зазначає автор, використовували курінне спільне рибальство. “Пізніше, - пише Вовк, - після виходу запорожців і Райї в 1828 році з Гладким до Росії і кінця задунайської Січі”, курінне спільне рибальство запропало, змінилися умови господарювання, але “саме ж рибальство, його техніка усе ж таки зосталася українським, руснацьким, як там кажуть”. Автор захопливо пише: “Ніхто не зна так води, як руснаки, ніхто не зуміє так зручно рибалити, як вони, без їх не обійдеться ані на одному заводі — тільки здобуток з їх праці йде вже не їм, а тим, у кого є гроші, щоб їх наймати”.

Розглянуто технічну сторону самого рибальства : рибальські будівлі — заводи, конструкції човнів, рибальське знаряддя.

10. Вовк, Хв. Сороміцькі весільні пісні, записані М. О. Максимовичем / Хв. Вовк // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1899. - Т. 1. - С. 157-168.

Подано тексти весільних пісень, записаних, як зазначає Ф. Вовк, власною рукою Михайла Олександровича Максимовича і переданих “років ... десять тому М. П. Драгомановим”. Дослідник відзначає велику наукову вагу цих етнографічних матеріалів. Пісні представлено у порядку співання їх на весіллі.

11. Хв. В. Габріель де Мортільє (1821-1898) / Хв. В. // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1899. - Т. 1. - С. 226-227.

Некролог пам'яті засновника передісторичної археології, професора паризької Антропологічної Школи - Габріеля де Мортільє. Будучи свого часу особисто знайомим з цим видатним вченим, Вовк зазначає, що багатьом українським археологам і антропологам пощастило бути або його безпосередніми слухачами, або вивчати перші основи науки за його книжками. “Зі смертю Г. де Мортільє наука втратила великого вченого, а численні ученики великого, незабутнього вчителя”, - наголошує Вовк.

12. Вовк, Хв. Програма до збирання відомостей дотичних народньої побутової техніки / Хв. Вовк // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1899. - Т. 1. - С. 1-22.

Викладено програмні положення і методику науково-етнографічних розвідок, що стосуються народної побутової техніки. “Побутовою технікою у етнографії зветься вміння дати собі раду у всьому, що потрібно задля піддержування і поліпшення матеріального життя”, - зазначається в статті. Це, зокрема, знаряддя праці, пристрої для здобування вогню, народні традиції в рибальстві, скотарстві, бджільництві, хліборобській справі, обробленні деревини, шкіри, металів тощо.

13. Вовк, Хв. Знахідки у могилах між Верем'єм і Стретівкою і біля Трипілля / Хв. Вовк // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1900. - Т. 3. - С. 1-11 : іл.

Більш докладно розповідається про цікаві історичні знахідки у могилах між Верем'єм, Стретівкою та біля Трипілля, що на Київщині, коротке повідомлення про які було надруковано у розділі “Звістки і листки” 1-го тому “Матеріалів”.

Археологом Хвойкою, повідомляється в статті, влітку 1897 року було розкопано п'ять із семи могил між селами Верем'єм і Стретівкою та три могили біля Трипілля. Докладно розповідається про знаряддя матеріальної культури, що були знайдені в кожній могилі: горщики, крем'яні сокирки, келепи , жіночі прикраси, костяні, вирізані на зразок звірячої головки палички тощо. Представлено малюнки предметів, знайдених в могилах.

14. Вовк, Хв. Звістки і листи / Хв. Вовк // Матеріяли українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія ; за ред. Хв. Вовка. - Львів : З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1900. - Т. 3. - С. 174-182.

Повідомлення про події в галузі археології, етнології, антропології, що відбулися як на території України, так і за кордоном упродовж 1899-1900 рр. Зокрема, розповідається про Археологічний конгрес у Києві 1899 р., Паризьку виставку 1900 року, Міжнародну школу (Ecole Internationale de l'Exposition), засновану під час роботи Паризької виставки, Міжнародний археологічно-антропологічний конгрес у Парижі, що відбувся у серпні 1900 року, Конгрес фольклористів у Парижі у вересні 1900 року, а також нове видання “Передісторичної археології” професора паризької Археологічної школи Г. де Мортільє.

15. Волков, Ф. По поводу наших неолитических находок с церамикой домикенского типа / Ф. Волков // Киевская старина : ежемесячный исторический журнал. Год девятнадцатый. - Киев : Типография Императорского университета Св. Владимира Н. Т. Корчак-Новицкого, 1900. - Т. LXX. Июль-август. - С. 235-245.

Мова йде про дослідження знахідок археолога Хвойки, виявлених біля Трипілля та Верем'я, а також археологічних артефактів, знайдених В. Доманицьким в Звенигородському та Уманському повітах. Автор наголошує на необхідності наукового дослідження знахідок для “восстановления типа, происхождения, миграций, бытовой обстановки, общественных отношений, верований культа и всей соматической и психической деятельности или если угодно — культуры древнейших обитателей Земли», в даному випадку, як висловився В. Б. Антонович, «аборигенов киевского края».

16. Ф. В. Выставка барона де Бая в Musee Guiment в Париже / Ф. В. // Киевская старина : ежемесячный исторический журнал. Год двадцатый. - Киев : Типография Императорского Университета Св. Владимира Н. Т. Корчак-Новицкого, 1901. - Т. LXXIV. Июль-август. - С. 74-76.

Про експонати, представлені на шостій виставці французького мандрівника барона де Бая в Парижі, що були вивезені з Росії. Зазначено, що “на этот раз южно-русская археология и этнография были представлены несколько шире, чем прежде». Зокрема, йдеться про колекцію черепків домікенської кераміки, виявлені Хвойкою, крем'яні осколки, знайдені у м. Смілі, посуд і цілу колекцію кісток з кургану в Красногорівці Катеринославської губернії тощо.

17. Вовк, Хведор. Магдаленське майстерство на Україні / Хведор Вовк. - У Львові : З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1902. - 13с. : табл. - Відбитка з Записок Наукового Товариства імені Шевченка. Т. XLVI.

Досліджуються археологічні знахідки В. Хвойки, виявлені ним протягом 1899-1900 рр. на Кирилівській вулиці у м. Києві. Висловлюючи щиру подяку київському археологові за надіслані ним звістки про нові знахідки, Хв. Вовк зазначає, що вони “мають надзвичайний інтерес і несподівано велику наукову вагу”. Мова йде про “маммутячі ікла”. Вчений аналізує знайдене кам'яне начиння, орнаментальні мотиви і техніку різьби на іклах і стверджує, що вони належать до магдаленської археологічної доби. Констатуючи цей факт, Вовк порівнює прояви магдаленської доби в Україні і в Західній Європі.

18. Волков, Ф. К. Искусство мадленской эпохи в Украине : (перевод с малорусского) / Ф. К. Волков // Археологическая летопись Южной России : журнал, посвященный южно-русской старине. 1903 г. / редактор-издатель Н. Ф. Беляшевский. - Киев : Типография Н. А. Гирич, 1904. - С. 15-25.

Переклад статті Ф. Вовка “Магдаленське майстерство на Україні”. В примітках зазначено, що стаття була опублікована українською мовою в XLVI томі “Записок Наукового Товариства імені Шевченка” у Львові. А, оскільки цей журнал “не имеет доступа в Россию”, читачам “Летописи” пропонується її переклад.

19. Волков, Ф. Украинцы в антропологическом отношении / Ф. Волков // Украинский вестник / под ред. М. А. Славинского, М. С. Грушевского, Д. Н. Овсянико-Куликовского, А. А. Русова. - [Санкт-Петербург] : Типография Ф. Вайсберга и П. Гершунина, 1906. - №7. - С. 418-426.

На основі аналізу основних антропологічних ознак та їхнього порівняння з відповідними ознаками сусідніх з українцями народностей визначено етнічний характер українського населення в різних регіонах України. Як зазначає вчений, висновки, зроблені в результаті досліджень, не мають ніякого національного і політичного значення, але вони “несомненно могут и должны раз навсегда прекратить «истинно-русские» и «вшехпольские» разговоры о том, что украинцы — ополяченные великоруссы или омоскаленные поляки. А это и по нынешним временам далеко не безполезно».

20. Русов, А. А. Примечания к части «Свода», касающейся «сообщества украинофилов» / А. А. Русов, Ф. К. Волков // Былое : журнал, посвященный истории освободительного движения. Год второй. - Петербург, 1907. - №6. - С. 153-160.

Роз'яснення О. Русова і Ф. Вовка щодо свідчень Веледницького, Богуславського і Гольденберга, викладених у записці департамента поліції “Свод указаний, данных некоторыми из арестованных по делам о государственных преступлениях (май 1880 года)». Записка стосується, в основному, діяльності “Старої Громади”, а також інших прогресивних огранізацій, що діяли у Києві у 1870-х рроках.

21. Вовк, Федір. Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини й Угорщини / Федір Вовк // Матеріяли до українсько-руської етнології / Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, Етнографічна комісія. - Львів : З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1908. - Т. X. - С. 1-39 : іл., карта.

Автор розповідає про антропологічні студії, здійснені протягом 1903-1906 рр. за дорученням Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Особливу увагу приділено “гірському українському населенню східно-південних Карпат” - гуцулам, або, як їх ще називають, - покутянам. Як висновок, автор зазначає: “поміри гуцулів виявляють їх велику близькість до західних і особливо південно-західних слов'ян і зв'язують між собою східно-українські групи з південними слов'янами”. У статті вміщено численні фотографії, а також карту заселення галицькими, буковинськими й угорськими гуцулами.

22. Вовк, Хведір. Палеолітичні знахідки в с. Мізині на Чернігівщині / Хведір Вовк. - Київ : Друкарня Першої Київської Друкарської Спілки, 1909. - С. 90-99.

Відбиток з “Записок Українського наукового товариства в Києві”. Т. IV.

Розповідається про знахідки, виявлені на початку літа 1908 р. у с. Мізині Кролевецького повіту на Чернігівщині, “у дворі козака Cисоя Кошеля, під час копання ями на льох”. Було знайдено орнаментовані кістки, бивні мамонта, браслет і чотири пташки (більшість дослідників припускають, що це умовні стилізовані зображення жінок). Як зазначає археолог І. Борисковський, жіночі зображення характерні для верхньопалеолітичного мистецтва і вказують на поширення тоді культу жінок-прародительок. Ймовірно, цей культ, зв'язаний з пануванням матріархального родового ладу, існував і у жителів Мізинської стоянки. Досліджуючи фауну і флору Мізинської стоянки, вчений пояснює особливості місцезнаходжень палеолітичних стоянок взагалі. Фауна в Мізині, зазначає Вовк, четвертична, з характерними для неї тваринами, що жили в цей період (мамонт, носоріг, печерний ведмідь). Мізинське становище, підкреслює автор, будучи дуже подібним до інших українських палеолітичних знахідок, відрізняється від них двома речами: присутністю північного оленя і більшою типологічною виразністю крем'яного начиння (ножів, скребків, сокир тощо).

 

23. Украинский народ в его прошлом и настоящем / под ред. Ф. К. Волкова, М. С. Грушевского, М. М. Ковалевского, Ф. Е. Корша, А. Е. Крымского, М. И. Туган-Барановского, А. А. Шахматова.. - Санкт-Петербург: Типография т-ва «Общественная польза», 1914. - Т. 1. - 360 с. :ил.

У першому томі фундаментального видання вміщено праці М. С. Грушевського: “Развитие украинских изучений в XIX в. и раскрытие в них основных вопросов украиноведения» та «История украинского народа». Книга містить чудові портрети історичних діячів і твори образотворчого мистецтва на українську тематику.

 

24. Волков, Ф. П. П. Чубинский. Отрывки из личных воспоминаний / Ф. Волков. - [Москва : Типография П. П. Рябушинского, 1914]. - 18 с.

Отдельный оттиск из журнала «Украинская жизнь». №1.

Автор згадує першу зустріч з відомим українським етнографом і громадським діячем П. П. Чубинським, що відбулася влітку 1869 року в будинку В. Б. Антоновича, як Чубинський “чрезвычайно рельефно» розповідав про історію виникнення в Імператорському Російському географічному товаристві ідеї щодо експедиції в “западно-русский край”, про відкриття у 1872 році Південно-Західного відділу Імператорського Російського географічного товариства у Києві. Вовк згадує також, яку велику організаційну роботу здійснив П. Чубинський в одноденному переписі населення м. Києва, проведеному 2 березня 1874 року і зазначає, що “в этом очень крупном и замечательно гладко проведенном деле главным двигателем, душею его, был П.П. [Чубинський]”. Як підсумок, автор відзначає високе громадське значення цієї особистості в історії України.

 

25. Волков, Ф. Человеческие кости из субургана в Хара-хото / Ф. Волков // Материалы по этнографии России / Этнографический отдел Русского музея Императора Александра III ; под ред. Ф. К. Волкова. - Санкт-Петербург : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1914. - Т. II. - С. 179-182.

Докладно описано та представлено виміри черепа, знайденого під час експедиції полковника П. К. Козлова в Хара-хото, що був переданий до Етнографічного відділу Російського музею Імператора Олександра III. Зазначено, що дослідження та виміри черепа здійснювалися в Кабінеті географії і антропології С.-Петербурзького університету.

26. Украинский народ в его прошлом и настоящем / под ред. Ф. К. Волкова, М. С. Грушевского, М. М. Ковалевского, Ф. Е. Корша, А. Е. Крымского, М. И. Туган-Барановского, А. А. Шахматова. - Петроград :Типография т-ва «Общественная польза», 1916. - Т. II. - 707 с.

На с. 427-454 представлено працю Ф. К. Вовка “Антропологические особенности украинского народа». Праця написана на основі власних багаторічних антропологічних досліджень на Полтавщині, Чернігівщині, у Карпатах, на Волині, Кубані, у північно-західній Галичині, а також із залученням матеріалів польових досліджень учнів Ф. Вовка - С. Руденка, Л. Чикаленка, А. Шульгіна, Я. Лебедєва, О. Алеші, Є. Артюхова, В. Сахарова та ін. Ф. Вовк простежив наявність десяти антропологічних ознак українців у трьох географічних смугах: північній, що відповідає поліським і сіверсько-поліським говіркам; середній — охоплює українські і галицькі говірки; південній — охоплює слобідсько-українські, подільські, наддністровсько-галицькі й південно-карпатські говірки. За такі ознаки дослідник взяв пігментацію, колір волосся і очей, зріст, покажчик голови (співвідношення ширини, поперечного діаметра голови до її довжини, повздовжнього діаметра, що приймається за 100), висотний покажчик (висота черепа), покажчик обличчя (співвідношення між довжиною і шириною обличчя), носовий покажчик, профіль носа, довжину верхньої кінцівки (руки), довжину нижньої кінцівки (різниця сидячого росту від стоячого), скелічний покажчик (співвідношення довжини нижньої кінцівки до довжини тулуба разом з головою). Ф. Вовк не лише проілюстрував, як на тій чи іншій території України виявляє себе кожна із названих ознак, а й спробував простежити їх взаємозалежність і причини виявлення.

На с. 455-647 — опубліковано “Этнографические особенности украинского народа». Праця досліджує побутові особливості україців, традиції в мисливстві, рибальстві, скотарстві, землеробстві, інших видах діяльності. Представлено також традиції побудови та оздоблення житла, розповідається про народний одяг, вірування, звичаї та обряди українців.

Дослідження є підсумком багаторічної праці Ф. Вовка і його послідовників. За ці праці Вовк отримав золоту медаль Російського географічного товариства і звання доктора антропології і етнографії “honoris causae” Петроградського університету.

Окрім свого змісту, книга є цінною також тим, що належала до зібрання учня і палкого послідовника Ф. Вовка — О.Г. Алеші. Про це свідчить печатка у формі книги, на якій зазначено: “Книжка Олександра Гавриловича Аліошо (А.Г. Алешо)”.

27. Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Вовк. - Прага : Український громадський видавничий фонд, [1924]. - 356 с. : іл.

До книги увійшли праці Ф. Вовка “Антропологічні особливості українського народу” та “Етнографічні особливості українського народу”.

28. Вовк, Федір. Вироби передмікенського типу в неолітичних становищах на Україні / Федір Вовк. - Київ, 1928. - 28 с. : фот.

Окрема відбитка з “Антропології” - річника Кабінету Антропології ім. Ф. Вовка УАН за 1927 р.

У передмові до видання, підписаному “М.Р.” (Михайло Рудинський — археолог, досліджувач палеолітичних, неолітичних пам'яток на території України, у тому числі у Мізині, а також трипільської культури і пам'яток скіфського часу) відзначено великий внесок Ф. К. Вовка в історію вивчення неолітичної культури мальованої кераміки. Зазначено, що Вовк - “перший з європейських учених, що звів докупи результати дослідження її на Сході Європи й спитувався синтезувати її, висловивши певні думки щодо призначення її глиняних споруд і висунувши теорію її східного у нас походження”.

Розповідається про фрагмент праці Ф. Вовка, присвяченої трипільській культурі, виявлений під час упорядкування наукового архіву вченого, “що переховується в Кабінеті його імені УАН”. Зазначено, що, на жаль, праця не є закінченою, але навіть частина дослідження “є великою вкладкою до вивчення трипільскої культури”, адже вчений надає в ній цілком нові матеріали, невідомі досі, й, в першу чергу, доробки видатного дослідника трипільскої культури — М. Т. Біляшівського. Це єдина праця Ф. К. Вовка, яка була надрукована за роки радянської влади.

 

29. Вовк, Федір. Антропологічні особливості українського народу / Федір Вовк. - Київ : Фотовідеосервіс, 1994. - 96 с. - (Бібліотека українця ; №5-4).

Проаналізовано антропологічні ознаки українців у світлі досліджень загальних антропологічних ознак слов'янських народів за класифікацією слов'ян Е. Амі, Й. Денікера, дослідженнями Коперницького, Велькера, Чубинського, Майєра, Еркерта, Емме, Дібольда та ін.

Книга містить передмову і ґрунтовне дослідження антропологічної спадщини Ф. Вовка в світлі сучасних наукових даних, що його виконав в Інституті української археографії НАН України С. Сегеда.

30. Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / Хведір Вовк. - Київ : Мистецтво, 1995. - 335 с. : іл.

Вміщено відомі праці Вовка “Антропологічні особливості українського народу” та “Етнографічні особливості українського народу”.

Передмова Юрія Іванченка розповідає про Ф. Вовка як видатного вченого і патріота України.

31. Вовк, Хведір. Студії з антропології України / Хведір Вовк ; переднє сл., комент., антрополог. терміни С. П. Сегеди. - Київ :Персонал, 2010. - 218 с. : іл. - (Бібліотека українознавства ; вип. 16). - Бібліогр.: 174-211.

Представлено науковий доробок Ф. Вовка у галузі антропології. Проаналізовано роль вченого у розвитку українського народознавства, подано тексти двох його основних розвідок з антропології - “Антропометричні досліди українського населення Галичини, Буковини та Угорщини” та “Антропологічні особливості українського народу”. Крім того, у виданні представлено розгорнутий коментар С. Сегеди, присвячений аналізу наукових поглядів Ф. Вовка.

У книзі — чудові додатки. Перший з них - “Бібліографія праць Хв. Вовка (1847-1918)”, складена донькою вченого Галиною Вовк і видана у Києві 1929 р. Покажчик упорядкований хронологічно, в його основу покладено список наукових праць, який Ф. Вовк склав сам з приводу запрошення його до Київського університету. Другий додаток - “Список антропологічних термінів”, складений С. Сегедою.

 

32. Андрієвський, Олександр. Бібліографія літератури з українського фольклору. Т. 1 / Олександр Андрієвський / Всеукраїнська Академія наук, Етнографічно-фольклорна комісія. - У Києві, 1930. - 822 с. - (Матеріали до історії української етнографії ; [вип.] 1 / за ред. А. Лободи).

Роботу над створенням покажчика, як зазначено у передмові до видання, Етнографічна комісія ВУАН розпочала у 1925 році, коли за бібліографічну працю взявся науковий співробітник і дійсний член Етнографічної комісії О. Є. Андрієвський. Перший том покажчика охоплює літературу з українського фольклору за XIX та період початку XX ст. (до 1916 р.). В основу праці покладено дослідження Б. Д. Грінченка “Литература украинского фольклора. 1777-1900. Опыт библиографического указателя (Чернигов, 1901)». Розміщення матеріалу у покажчику здійснено за хронологічним принципом (за прикладом Грінченка)., що дозволяє, на думку Андрієвського, “зберегти момент історичний, щоб дослідникові ясні були шляхи розвитку української етнографічної науки”.

Для зручності користування наприкінці видання подано низку допоміжних покажчиків: предметний, іменний, географічний, періодичних видань.

На с. 223, 257, 388, 408, 409, 417, 422, 423, 433, 437, 451, 464, 465, 467, 478, 495, 524, 603, 692 представлено бібліографічні описи праць Ф. К. Вовка, у тому числі іноземними мовами.

 

33. Білокінь, Сергій. Музей України (Збірка П. Потоцького) : дослідження, матеріали / Нац. Києво-Печер. іст.-культ. заповідник ; НАН України, Ін-т історії України, Центр культурол. студій. -3-тє вид., допов. - Київ, 2006. - 476 с.

Видання розповідає про життєвий шлях одного з найвидатніших серед українських музейників — Павла Платоновича Потоцького (1857-1938), історію формування і трагічної втрати його визначної музейної збірки, що містила унікальну бібліотеку, мистецькі твори, архів з гетьманськими універсалами, колекції зброї, карт України тощо. Вперше повністю публікуються спогади П. Потоцького, матеріали до каталога “Музею України”.

На с. 51 йдеться про утворення у 1917 р. комісії щодо повернення культурної спадщини з Петрограда і Москви до України. Зазначено, що очолив її “член Старої Громади, політемігрант, етнолог Федір Вовк, який користувався загальною пошаною українського громадянства”.

На с. 57 у контексті розгляду діяльності комісії, що займалася поверненням до України культурних цінностей з Петрограду і Москви зазначено, що прямим результатом роботи комісії було те, що її члени свою власну культурну й наукову спадщину перевезли на Батьківщину. Це зробили, зазначає Білокінь, і Федір Вовк, і Олекса Новицький, і Микола Макаренко, і Петро Стебницький, і Павло Потоцький, і Василь Щавинський. Розповідається також про перевезення у 1921 р. О. Г. Алешею наукової спадщини Ф. Вовка з Петрограду до Києва і передачу її до “Музею Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка” при УАН.

34. Федір Вовк і його книжкове зібрання / НАН України, Ін-т археології ; уклад. і авт. передм. І. В. Черновол ; відп. ред. В. А. Колеснікова. - К., 2009. - 40 с.

Видання — бібліографічний список книжкового зібрання Ф. Вовка, що зберігається у Науковій бібліотеці Інституту археології НАН України. Список складено за принципом, за яким свого часу був організований картковий каталог бібліотеки. У передмові зазначено, що книги з бібліотеки Ф. Вовка мають на собі автограф власника, рукописні присвяти авторів, редакторів видань або його екслібрис — друкований наклеєний невеличкий аркуш паперу з малюнком. На малюнку зображено голову вовка в окулярах, який читає книгу. Зверху — напис “Ex libris”, знизу — латинізоване ім'я власника “Th. Vovk”.

 

35. Грушевський, М. Памяти Федора Вовка. 29 червня 1918 р. / М. Грушевський // Україна : науковий трьохмісячник українознавства / Українське наукове товариство в Київі ; під загальним проводом Михайла Грушевського, за участі О. Грушевського та О. Левицького. - Київ, 1918. - Кн. перша і друга. - С. 1-10.

Некролог пам'яті “заслуженого нашого антрополога й археолога Федора Кіндратовича Вовка”. Автор розповідає про життєвий шлях та наукові досягнення вченого і закликає учнів дослідника зібрати докупи і видати праці свого наставника.

На звороті обкладинки часопису вміщено інформацію про те, що друкується збірник, присвячений пам'яті Хв. К. Вовка. У збірнику, як зазначено у повідомленні, планується опублікувати праці Н. Стебницького, Л. Чикаленка, А. Носова, О. Алешо, П. Тутковського, Д. Щербаківського, В. Різниченка, Й. Модзалевського.

36. Золотарев, Д. Ф. К. Волков / Д. Золотарев // Русский исторический журнал. - 1918. - Кн. 5. - С. 353-357.

Некролог пам'яті Ф. К. Вовка. Автор зазначає: “В лице Ф. К. Волкова мы потеряли выдающегося ученого, антрополога и этнографа, видного общественного деятеля, вся жизнь которого была служением науке и лучшим заветам общественности”.

37. Кузнецова, С. Архів Ф. К. Вовка / С. Кузнецова, Н. Линка // Архіви України. - 1969. - №6. - С. 70-75.

Розповідається про архів Ф. К. Вовка, що зберігається в Інституті археології Академії наук України. Наголошено, що архів є не лише цінною збіркою визначних наукових матеріалів, але й цілим комплексом документів, що висвітлюють громадське і політичне життя, а також побут кінця ХІХ-поч. ХХ ст. Особливу увагу приділено цінній епістолярній спадщині вченого за період з 1875 по 1918 рр. Зазначено про збереження 5479 листів від 755 кореспондентів, а також 105 листів-чернеток самого Ф. К. Вовка. Серед дописувачів чимало наукових та урядових установ, видавництв та редакцій наукових часописів. 708 респонденцій належать відомим вітчизняним та західноєвропейським вченим — археологам, історикам, антропологам, етнографам — Д. Н. Анучину, В. А. Городцову, Л. Нідерлє, А. А. Шахматову, Г. Мортільє, М. Т. Біляшівському, В. М. Гнатюку, Д. І. Яворницькому. Є в архіві також 40 листів від І. Франка та 23 — від скульптора М. Антокольського, який консультувався у Федора Кіндратовича з питань анатомічної будови людини. В архіві зберігається унікальна колекція фотографій антропологічних типів населення земної кулі, українців різних історико-географічних регіонів тощо.

 

38. Кучер, Р. В. Наукове товариство імені Т. Шевченка. Два ювілеї / Р. В. Кучер. - Київ : Наукова думка, 1992. - 112 с.

Книга присвячена історії заснування, становлення та діяльності Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, активним діячем якого був Ф. Вовк.

На с. 27 розповідається про музей Товариства. Зазначено, що в основу археологічного відділу музею лягли цінні збірки старовини давньоруських часів з Княжої гори біля Канева, з княжого городища в Звенигороді біля Львова і кам'яне знаряддя з французьких палеолітичних стоянок, закуплене В. Вовком у Парижі. Він же перший упорядкував археологічну збірку музею НТШ у 1904 році, - зазначено у виданні.

На с. 35-36 — про діяльність Етнографічної комісії Товариства. Зазначено, що діяльність в ній таких видатних етнографів як Ф. Вовк, В. Гнатюк, І. Франко, Ф. Колесса та інших, принесла цілий ряд капітальних розвідок, зроблених на основі величезного матеріалу. Велике значення для розвитку української етнографії мали результати подорожей і етнографічно-антропологічних поїздок, - наголошується в книзі. В цьому контексті згадується трирічна експедиція (1904-1906 рр.) на чолі з професором Ф. Вовком за участі І. Франка та інших вчених, що “значно збагатила наші і зарубіжні музеї”.

На с. 105 прізвище Ф. К. Вовка зазначене серед дійсних членів Наукового товариства ім. Т. Шевченка (Історико-філософська секція).

39. Левицький, О. Українці у приймах в чужій часописі. (Згадка з минулого) / О. Левицький // Наше минуле : журнал історії, літератури і культури. - Київ : Видавниче товариство “Друкарь”, 1919. - Число 1-2. - С. 57-63.

Досліджено стан київської щоденної преси у 1870-х рр. Зокрема, згадується часопис “Киевлянин”, який “як хотів, так і керував громадською думкою, бо не мав собі конкурента” та “Киевский телеграф” - “така убога газетина, що з її гадками ніхто не рахувався”. Все змінилося, зазначає автор, коли у 1874 році жінка професора С. С. Гогоцького А. І. Гогоцька придбала власну друкарню і купила часопис “Киевский телеграф”. До участі в редакції власниця запросила О. Класовського, К. Овсяного, О. Ушинського. Цілою громадою увійшли також в редакцію Антонович, Драгоманов, Зібер, Цвітковський, Житецький, Чубинський, Русов, Беренштам, Вовк, Шульгін і чимало молодих співробітників. Друкарня й редакція, зазначає автор, містилася в будинку на Фундуклеївській вулиці “і цей будинок став ніби українським клубом”. Праця поновленного видавництва почалася влітку 1874 року “і зразу ж повелась так жваво та енергійно, що годі було й пізнати старого “Київського телеграфа”. Найголовніші статті полемічного змісту, які друкувались в цій газеті протягом 1874 року, наприкінці того ж року вийшли й окремою книжечкою під назвою “Выдумки “Киевлянина” и польских газет о малорусском патриотизме” (Київ, 1874. - 90 с.).

40. Русов, О. Спомини про празьке видання “Кобзаря” / О. Русов // Україна : науковий та літературно-публіцистичний щомісячний журнал. Рік перший. - У Київі :Друкарня Н. Т. Корчак-Новицького, 1907. - Т. І. - С. 125-136.

Спогади відомого етнографа, фольклориста, громадського діяча Олександра Русова про видання у 1875-1876 рр. у Празі 2-томного “Кобзаря” Т. Г. Шевченка.

На с. 127 Русов розповідає, що весною 1875 року до нього у Петербург з Києва навідувався Ф. К. Вовк і привозив підготовлений до друку рукопис “Кобзаря”, розділений на дві частини. Зясувалося, що “він (Ф. Вовк) приватно ходив до київського цензора Пузиревського, щоб заздалегідь перечитати з ним весь зібраний матеріал і розпитати у його, що на його погляд — цензурно, а що — нецензурно”. По тих нотатках цензора весь текст “Кобзаря”, зазначає Русов, був розбитий на дві частини: цензурну й нецензурну. Відомо, що російська цензура пропустила лише перший том видання.

41. Русова, Софія. Мої спомини. Рр. 1861-1879 / Софія Русова // За сто літ : матеріали з громадського й літературного життя України XIX і початків XX століття / Українська Академія наук, Історична секція ; під ред. Михайла Грушевського. - Київ : Держ. вид-во України, 1928. - Кн. друга. - С. 135-175.

Спомини відомої громадської діячки, педагога, однієї з піонерок українського жіночого руху С. Русової про родину, соціально політичне життя 1860-х — 1870-х рр., зустрічі з видатними діячами науки, культури.

На с. 154 згадується “оригінальна постать” Федора Вовка, який “стояв найближче до тогочасної української молоді, особливо був популярний серед дівчат (т. зв. “ґави”), перших київських студенток курсів публічних лекцій, що спочатку викладались випадково (лекції В. Шульгина із всесвітньої історії), а потім систематично з природознавства”. Русова описує зовнішність Ф. Вовка, відзначає “красиве оригінальне обличчя, темнокарі, дуже виразні очі”. Крім того, зазначає авторка, Вовк подобався їй своєю простотою і щирістю.

42. Сегеда, Сергій. Слово про вченого / Сергій Сегеда // Наука і суспільство. - 1990. - №1. - С. 18-20.

Основну увагу приділено розгляду наукової діяльності вченог та її значення для розвитку української антропології, вітчизняної етнографії, первісної археології.

43. Стельмах, Г. Ю. Ф. К. Вовк (До 120-річчя з дня народження) / Г. Ю. Стельмах, М. П. Приходько // Український історичний журнал. - 1967. - №3. - С. 124-126.

Розповідається про життєвий шлях та наукову діяльність Ф. К. Вовка в галузі антропології, етнографії та археології. Відзначено видатну заслугу Вовка у широкій організації збирання етнографічних матеріалів та їх публікацій, створенні першого періодичного етнографічного видання “Матеріали до українсько-руської етнології” (1899 р.), а також створенні у 1908 р. видання “Материалы по этнографии России», перші два томи якого він сам редагував.

44. Франко, О. О. Археологічні дослідження Федора Кіндратовича Вовка / О. О. Франко // Археологія. - 1992. - №2. - С. 112-119 :іл.

Відзначаючи багатогранність діяльності Ф. К. Вовка, основну увагу автор приділяє дослідженню досягнень вченого в галузі археології. На основі вивчення фонду Ф. К. Вовка, що зберігається у науковому архіві Інституту археології АН України досліджено археологічні розвідки вченого, починаючи від 1874 року, коли молодий вчений, член-засновник Південно-Західного відділення Російського географічного товариства Ф. Вовк брав активну участь у підготовці III Археологічного з'їзду в Києві. Розповідається про його наукову роботу в еміграції, дослідження (за розкопками В. Хвойки) палеолітичних знахідок і трипільських пам'яток в околицях Києва, документальний та ілюстративний матеріал з Мезинської палеолітичної стоянки, участь вченого у Міжнародному антропологічному і археологічному з'їзді в Женеві у вересні 1912 р. тощо.

45. Франко, А. Д. Федор Кондратьевич Вовк (Волков). Биографический очерк / А. Д. Франко, О. Е. Франко // Советская этнография. - 1990. - №1. - С. 86-95 : ил.

Розповідається про основні віхи життя Ф. К. Вовка, науковий доробок вченого, його діяльність щодо створення наукової школи послідовників.

 

46. Франко, Оксана. Федір Вовк — вчений і громадський діяч / Оксана Франко ; Львівський національний університет імені Івана Франка. - Київ : Видавництво Європейського університету, 2001. - 378 с. : іл.

На основі архівних матеріалів висвітлено образ вченого як етнографа, антрополога, археолога, суспільно-політичного діяча, одного з керівників Київської Громади та видавців журналу “Громада”, ініціатора створення Української Академії Наук. Розглянуто державотворчий напрямок суспільно-політичної діяльності Федора Вовка.

Окремий підрозділ становить діаспорна історіографія “вовкіани”, що створювалася впродовж майже століття.

47. Чикаленко, Л. Хведір Кіндратович Вовк як передісторик / Л. Чикаленко. - Київ, [192-?]. - С. 11-18.

Спогади учня і палкого послідовника Ф. К. Вовка — Левка Чикаленка про свого учителя і друга. Розповідаючи про великі заслуги вченого в різних галузях науки, головну увагу автор приділяє досягненням у дослідженні неолітичної культури України. Багато теплих слів сказано про Ф. Вовка як педагога. “Цікавою рисою педагогічних методів Хведора Кіндратовича було те, що він дуже швидко пускав своїх учнів до самої відповідальної праці”. Бути учнем Вовка, як згадує Чикаленко, означало “бути співробітником і молодшим товаришем, з яким обмірковують не тільки дрібні питання..., але і який в широких загальних питаннях наукового значення та в розробці питань будучої практичної діяльності бере найбільшу участь”.

 

48. Кореспонденція Якова Головацького в літах 1850-62 / видав Кирило Студинський. - У Львові : З друкарні Наукового товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського, 1905. - 592 с. - (Збірник Філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка ; ч. VIII і IX).

Видавець збірника — Кирило Студинський (1868-1941) — літературознавець і громадський діяч, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка (з1899 р.) та Всеукраїнської Академії наук (з 1929 р.ж).

Відзначаючи важливість “листів в літературних справах” у вивченні історії українського письменства, особливо “мало прояснених” 1848-1860 рр., видавець пояснює, чому вирішив опублікувати листи відомого історика літератури, історика, етнографа, поета - Я. Головацького. “Вони дали нам спроможність розв'язати не одну загадку, вияснити не одну подію, схарактеризувати час і людей”, - зазначає Студинський. Він подає огляд літературних спорів “про нашу письменну мову”, що мали місце у 1848-1960 рр., аналізує публікації з цього питання в “Зорі Галицькій”, “Галичо-руському Вестнику”, “Новинах”, “Пчолі”, віденському “Вестнику”, “Ладі” та ін.

На звороті титульного аркуша — екслібріс Ф. Вовка.

49. Барвіньский О. Виїмки з українсько-рускої устної словесности народної : для висших кляс середніх шкіл / уложив Олександер Барвіньский. - 3-тє переробл. вид. - У Львові : З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, 1903. - 136 с.

Книга складається з теоретичної частини, в якій досліджується історія “українсько-руської” усної народної творчості, історично-літературне значення народної поезії, види та жанри народно-поетичної творчості тощо, текстів обрядових, історичних, родинно-побутових і суспільних пісень, а також прозаїчної частини: казок, легенд, новел, приказок.

Видання містить дарчий напис О. Барвінського Ф. Вовку.

 

 

 

 
< Попередня   Наступна >
Авторизація




Якщо Ви не є читачем Бібліотеки, Ви можете відправити заявку на запис тут.
Нове на сайті
Глобальний пошук
НІБ України в соцмережах
Facebook

Follow @HistoricalLib

Wi-FiYoutube



Перегляд електронних колекцій on-line надається лише авторизованим користувачам

Нові надходження
Новини Deutsche Welle