15.12.2017
 

Головна сторінка
Проекти НІБ України
Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України
Електронні ресурси
Книжкові виставки
Державні закупівлі
Наші видання
Концепція розвитку НІБ України до 2020р.
Імідж-каталоги:

Неповторні риси книг:

серія нарисів

УВАГА!
Зареєстрованим користувачам надаються додаткові послуги:
  • Перегляд електронних колекцій on-line;
  • Попереднє замовлення документів з електронного каталогу (до 10 примірників) з терміном бронювання до 20 днів;
  • ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
  • Добір джерел за вказаними темами з фондів НІБ України;
  • Індексування наукових статей та монографій за УДК (відділ опрацювання фонду та організації каталогів, кімната 3, перший поверх).
Книги з історії міст і сіл України
В. 11 (47) (листопад 2017 р.)
В. 10 (46) (жовтень 2017 р.)
В. 9 (45) (вересень 2017 р.)
В. 8 (44) (серпень 2017 р.)
В.7 (43) (липень 2017 р.)
В.6 (42) (червень 2017 р.)
В. 5 (41) (травень 2017 р.)
В. 4 (40) (квітень 2017 р.)
В. 3 (39) (березень 2017 р.)
В. 2 (38) (лютий 2017 р.)
В. 1 (37) (січень 2017 р.)
250 років від дня народження Євфимія Олексійовича Болховітінова Версия для печати Отправить на e-mail

Шановні користувачі! Пропонуємо до вашої уваги в читальному залі науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань книжкову виставку до 250 - річчя від дня народження Євфимія Олексійовича Болховітінова [у чернецтві – Євгеній [18(29).12.1767, Воронеж 23.2(7.3).1837, Київ, Стрітенський вівтар Софійського собору] - митрополита Київського і Галицького, члена Св. Синоду, Комісії духовних училищ, історика Церкви; автора Словників російських духовних і світських письменників, а також праць, що сприяли розвитку декількох історичних дисциплін (зокрема, палеографії, бібліографії, археографії), археології.

 

Син парафіяльного священика. Рано втративши батька, вступив до Архієрейського хору, з часом   до Воронезької семінарії, де вчився протягом 1778-1785 рр. У 1785 р. за відмінні успіхи був відправлений в Московську Слов'яно-греко-латинську Академію й одночасно прослухав кілька курсів у Московському університеті. Повернувшись до Воронежа, з 1789 по 1800 р. викладав у духовній семінарії, був її префектом, виконував обов'язки ректора. З 1796 р. соборний протоієрей у м. Павловську.

Овдовівши в 1799 р., переїхав до Петербурга (1800 р.), прийняв постриг. У 1800-1803 рр.   викладач і префект Петербурзької Духовної Академії. В 1804 р. призначений єпископом Староруським і вікарієм Новгородським. 1808 р. переведений на Вологодську єпархію, 1813 р.   на Калузьку. З 1816 р. був архієпископом Псковським.

У 1822 р. призначений на Київську митрополію. Київську єпархію м. Євгеній окормляв протягом п’ятнадцяти років, до своєї смерті 23 лютого 1837 р. Його церковно-адміністративна діяльність була відзначена кількома нагородами: у 1805 р.   орденом Св. Анни 1-го класу, 1814 р.   орденом Св. Володимира 2-го ступеня. 1823 р.   орденом Св. Олександра Невського, 1826 р.   орденом Св. Апостола Андрія Первозванного.

Всі сфери церковного життя, від реформи духовних училищ і перекладу Біблії до господарського облаштування церков і монастирів, отримували діяльну участь "архипастыря-трудолюбца" (як називали його сучасники). Водночас зі значною церковно-адміністративною діяльністю митрополит брав участь у культурному та науковому житті суспільства, вважаючи за свій пастирський обов’язок сприяти, "чтобы религия была, как она и должна быть, душою общества, первым и главным началом всех гражданских связей".

Збираючи матеріали для своїх численних творів з історії Російської ієрархії, «юго-западной церкви», духовних училищ, для богословських та церковно-історичних дисертацій, Словників духовних і світських письменників, митрополит ретельно вивчав документальні свідчення, речові пам’ятки, церковні й світські старожитності. Він викладав історію церковних установ, показуючи вплив політичних, економічних, соціальних факторів на життя та устрій Церкви. Отже у колі його зацікавлень були не лише літургійні предмети та сакральні пам’ятки, але й матеріальна культура минулого як цілісне явище.

Сучасники визнавали Євгенія як одного з найосвіченіших людей, знання та досвід якого мали велику цінність для наукових розвідок. Він підтримував дружні стосунки з ученими, в яких мав заслужений авторитет. Збережене листування митрополита з видатними діячами епохи (зокрема з Д. Бантишем-Каменським, Г. Державіним, М. Карамзіним, П. Кеппеном, О. Оленіним, М. Погодіним, протоієреєм Іоанном Григоровичем (племінником Г. Кониського), автором "Истории Украйны и козаков" Олексієм Мартосом, та ін.) є цінним джерелом для розуміння культурного життя епохи.
Предметом особливих турбот м. Євгенія в Києві була Духовна Академія. 18 грудня 1823 р. він відкрив і очолив Академічну Конференцію, створену за його задумом як особливе "вчене товариство" із широкими повноваженнями, для заохочення богословської вченості, з правом видавати і цензурувати книжки, піклуватися про навчальні посібники.

Маючи високий сан, Євгеній залишався наставником, куратором "духовного юнацтва". Коли в 1827 р. він запропонував тему курсового твору "Исследование о древнейшей в Киеве церкви св. Илии, в которой присягали Игоревы варяго-руссы в 945 г.", у програмі її розгляду він власноруч детально виклав предмет, джерела, мету і методи роботи. Програма, покладена в основу дослідження, і сам твір, написаний студентом Євфимом Остромисленським, є блискучим методичним посібником з церковної історії та археології.

Кращі роботи студентів Академії публікувалися в "Журнале Министерства народного образования" та окремими виданнями. Вже 1824 р. вийшли друком "Некоторые опыты упражнений воспитанников Киевской духовной Академии". Студентські твори розсилалися по всіх єпархіях, духовних школах, університетах, Академії наук. Київська Академія повертала собі роль центру православної вченості. В почесні члени академічної Конференції обирали відомих духовних осіб, зокрема у 1834 р. за пропозицією митрополита кореспондентом обрали архімандрита Порфирія Успенського (котрий служив в Одесі). А до самої Академії Євгеній запросив на посаду ректора видатного богослова і ґомілета, майбутнього архієпископа Херсонського Інокентія (Борисова); тут викладали бакалаври Василь Карпов, Петро Авсеньов, Орест Новицький, професор Василь Михневич і багато інших, хто створили "славетну київську школу", як назвав Академію о. Павло Флоренський.
Ще одне академічне починання Євгенія – перше в Києві періодичне видання "Воскресное Чтение", що покликано було знайомити з церковними старожитностями, культурою, історією і значенням обрядів, традиціями. Євгеній не встиг побачити втілення цього задуму, дозвіл на видання було надано 27 лютого 1837 р. – через чотири дні після кончини митрополита, але наступні два десятиліття "Воскресное Чтение" прилучало киян до рідних святинь.
Завдяки м. Євгенію в Академії склалася колекція копій документів про її історію, де містився й дарчій запис Ганни Гулевічивни 1615 р. Київському Богоявленському Братству. За його особистим проханням відомі вчені атрибутували древні рукописи з академічної збірки. До речі, поповненню книжкових і рукописних зібрань київських духовних шкіл і Софійської бібліотеки Євгеній приділяв спеціальну увагу, сотні томів дарував із власної бібліотеки, яку збирав усе життя. Саме рукописні матеріали м. Євгенія склали найбільшу частку серед рукописних зібрань цих закладів, а з часом створили основу колишнього Відділу рукописів (нині Інститут рукописів) Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського.

Зразком праці з церковної історії для студентів були твори самого м. Євгенія. В Києві він написав дві книжки, які й понині є золотим фондом вітчизняної церковно-історичної науки – "Описание Киево-Софийского собора и Киевской иерархии" (вид. 1825 р.) та "Описание Киево-Печерской лавры" (вид. 1826 р.).
Звернувшись в Описі Софійського собору до перших християнських храмів Києва, митрополит вперше у вітчизняній науці зробив спробу відповісти на питання — що являла собою Десятинна церква князя Володимира? Ні літописних, ані архівних свідчень не існує, тому м. Євгеній вирішив дослідити древні фундаменти. В 1823-1824 рр. він був організатором, куратором і меценатом цього першого великого успіху київської археології – науки, яку Тарас Шевченко назвав "таинственной матерью истории".

"Никогда еще в Киеве не было столько внимания к древности, … как в ту Золотую пору издания Древностей и могил киевских", — писав, згадуючи 1820-1830-і роки перший ректор Київського університету М.О. Максимович. Саме в ці роки були розкопані Золоті ворота, Ірининська та Ільїнська церкви, опубліковано перший археологічний звіт. Археологічна діяльність входила в культурну свідомість епохи як соціально значуща. Матеріали з археологічних розкопок набували значення пам’яток, частково були передані до першого київського музею, створеного при Університеті, відкритому в 1834 р.

У 1835 р. було засновано Тимчасовий комітет для відшукування старожитностей в Києві. Відновлена по документах картина цього починання однозначно свідчить, що роль ініціатора і тут належала м. Євгенію.
Спрощений підхід до діяльності митрополита, який можна зустріти в літературі, пояснює його інтерес до пам’яток як захоплення колекціонера й антиквара. Але цілісний неупереджений погляд на діяльність засвідчує, що глибоке переживання історії було для Євгенія споріднено з глибоким переживанням священного, поглиблюючи той зв'язок церковної історії і богослов'я, про який говорив майбутній митрополит Київський в одному зі своїх ранніх творів. "Древность в священных вещах беспримерную имеет силу вдыхать большее благоговение, нежели новые вещи", - нагадував він, прагнучи зробити захоплення історією часткою суспільного життя, створити ціннісні орієнтири нової епохи.

Текст з сайту http://prostir.museum/ua/ 

 
 
 
 

Исторические разговоры о древностях Великого Новгорода. — Москва : В Губернской типографии у А. Решетникова, 1808. — 98, [3] с.

Историческое известие о митрополите Петре Могиле // Вестн. Европы. – 1813. – Ч. 72, № 21. – С. 35–44.

История княжества Псковского : С присовокуплением плана города Пскова : [В 4-х ч.]. — Киев : В типографии Киево-Печерской лавры, 1831.

Ч.1. – 321 с.

Ч.2. – 145 с.

Ч. 3. – 171 с.

Ч.4. – 192 с.

Описание Киево-Печерской лавры, с присовокуплением разных грамот и выписок, объясняющих оное, также планов лавры и обеих пещер. Прибавление к описанию Киевопечерской лавры, содержащее разныя грамматы и выписки, объясняющия оное. – Киев: Тип. Киево-Печерской лавры, 1826. – 131, 191, [7] с.; 5 л. пл.

Опис лаври подано в основній частині книги (131 с.), у додатку – грамоти, виписки та інші документи. В книзі надруковано зображення видів лаври 1638 та 1826 рр., плани ближніх та дальніх печер 1638 та 1826 рр.

2-е вид.: К., 1831; 3-е: К., 1847.

Описание Киево-Софийского собора и Киевской иерархии : С присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное, также планов и фасадов Константинопольской и Киевской Софийской церкви и Ярославова надгробия. — Киев : Печатано в тип. Киевопечерской лавры, 1825. — 291, 272, [10] с., ил.

Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви. – Санкт-Петербург: Тип. Глазунова, 1827.

Т. 1. –   344 с.

Т. 2. –   409 с.

Словарь русских светских писателей, соотечественников и чужестранцев, писавших в России. – Москва: Тип. ун-та, 1845. — 328 с.

Собрание поучительных слов, в разные времена и в разных епархиях проповеданных Святейшего и правительствующего синода и Комиссии духовных училищ членом Евгением, митрополитом Киевским и Галицким, Киево-Печерской лавры священноархимандритом и разных орденов кавалером : Ч. 1-4. — Киев : Тип. Киево-Печер. лавры, 1834.

* * *

Выдержки из дружеских писем Евгения (впоследствии митр. киевского) к воронежскому приятелю его В. И. Македонцу. [1800–1810] / Послесл. И. Северного “Несколько слов о митр. Евгении и его письмах” // Рус. архив. – 1870. – № 4–5. – Стб. 769–880.

Духовний заповіт митрополита Євгенія / Публ. Є. Рукавіциної // Київ. старовина. – 1993. – № 1. – С. 83–84.

Духовное завещание Киевского митрополита Евгения Болховитинова / Сообщ. Л. С. Мацеевич // Рус. архив. – 1909. – № 6. – С. 204–206.

Духовное завещание преосвященнейшего Евгения, митрополита Киевского // Маяк. – 1843. – Т. 10. – С. 38–39.

Из бумаг Д. Н. Бантыш-Каменского: (Письма к нему разных лиц) // Рус. старина. – 1904. – № 9. – С. 643–667.

Тексти листів 1813–1847 рр., у тому числі листи від Є. Болховітінова.

Из воспоминаний о митрополите Евгение // Киев. епарх. ведомости. – 1894. – № 10. – С. 277.

Из переписки Киевского митрополита Евгения Болховитинова // Киев. епарх. ведомости. – 1886. – № 8. – С. 249.

Из писем митрополита Евгения Болховитинова в Дерпт к профессору Б. М. Перевощикову // Рус. архив. – 1890. – № 12. – С. 425–448.

Текст 28 листів 1813–1836 рр. з питань історії та літератури.

Историко-литературные материалы / Сообщ. Е. Шмурло // Библиограф. – 1889. – № 2. – С. 61– 65; № 4–5. – С. 105–111; № 6–7. – С. 147–150.

Текст листів О. М. Оленіна, барона Розенкампфа, І. В. Лопухіна та М. М. Карамзіна до Є. Болховітінова та його листів до О. Ф. Малиновського, П. П. Бекетова та М. М. Карамзіна. Зауваження Болховітінова щодо “Опыта российской библиографии” Сопікова та ін.

Левандовский И. Четыре письма Евгения, митрополита Киев­ского, к архимандриту Мелетию, ректору Киевской Академии. [1825 г.] // Киев. старина. – 1883. – № 6. – С. 310–316.

Максимович М. Письмо о митрополите Евгение П. Г. Лебединцеву // Киев. епарх. ведомости. – 1868. – № 5. – Отд. 2. – С. 198–203.

Неизданное письмо митрополита Евгения о непорядках в Киев­ской лавре: (Из портфеля редактора) / Сообщ. П. Гильтебрандт // Древняя и новая Россия. – 1877. – Т. 1. – № 1. – С. 118.

Несколько заметок из письма митрополита Евгения к Македонцу и Н. И. Зиновьева к его сыну / Сообщ. Я. К. Грот // Рус. архив. – 1870. – № 10. – С. 1768–1777.

Орловский П. Акт признательности митрополиту Евгению от дворян Киевской губернии // Киев. старина. – 1899. – № 8. – С. 46–49.

Переписка митрополита Евгения с А. Ф. Воейковым, П. М. Строевым, И. М. Снегирёвым, А. И. Бекетовым. (1812–1836 гг.) / Сообщ. Н. И. По­летаев // Чтения в    О-ве истории и древностей российских. – 1892. – Кн. 2. – Отд. 4. – С. 1–9.

Переписка митрополита Киевского Евгения с государственным канцлером гр. Н. П. Румянцевым и с некоторыми другими современниками (с 1813 по 1825 гг., включительно). Вып. 1–2 / Изд. Воронеж. губ. стат. комитета. – Воронеж: Тип. губ., 1868. – [4], 92 с.

Письма Е. А. Болховитинова к Н. Н. Мурзакевичу. 1834–1837 гг. – [К., 1868]. – 16 с.

Відб. з: Киев. епарх. ведомости. – 1868. – № 10.

Письма Е. А. Болховитинова к председателю Общества истории и древностей российских А. А. Писареву. 1823 г. // Тр. и летописи О-ва истории и древностей российских. – 1827. – Ч. 3, кн. 2. – С. 33–357.

Письма Е. А. Болховитинова к профессору Г. Н. Городчанинову, 1807–1817 // Журн. М-ва нар. просвещения. – 1857. – № 4. – Отд. 7. – С. 1–23.

 

Письма Е. А. Болховитинова (с 1822 г. митрополита Киевского Евгения) к С. И. Селивановскому // Библиогр. зап. – 1859. – Т. 2. – № 3. –  Стб. 65–79.

Текст 17 листів з 1792 по 1832 рр.

Письма Евгения Болховитинова к неизвестному лицу (1804–1805 гг.) // Рус. архив. – 1903. – № 3. – С. 433–434.

Письма Киевского Митрополита Евгения Болховитинова к игумену (впоследствии Архимандриту) Серафиму Покровскому (1822–1837 гг.) / Сообщ. Л. С. М. – К., 1918. – 156 с.

Попереднє вид.: К., 1913. – 156 с.

Відб. з: Тр. Киев. духовн. акад. – 1911. – № 2. – С. 234–258; 1912. – № 3. – С. 434–463; 1913. – № 2. – С. 278–310; № 5. – С. 74–93; № 11. – С. 410–426.

Письма Киевскому митрополиту Евгению Болховитинову // Тр. Киев. духовн. акад. – 1888. – № 12. – С. 286–297.

Письма митрополита Евгения / Сообщ. Н. Полетаев // Тр. Киев. духовн. акад. – 1899. – № 7. – С. 479–484.

Письма митрополита Евгения к Анастасевичу / Публ. И. Шляпкина // Древняя и новая Россия. – 1881. – № 2. – С. 288–317.

Текст 11 листів 1821–1824 рр., головним чином, літературно-наукового характеру. В додатку 5 листів до В. С. Сопікова.

Письма митрополита Евгения к В. Г. Анастасевичу из Калуги и Пскова (1813–1818 гг.) / Сообщ. А. Неустроев // Древняя и новая Россия. – 1880. – № 10. – С. 336–364; 1 л. портр.; № 12. – С. 611–640.

Письма митрополита Евгения к воронежскому купцу А. С. Страхову (1800 –1804 гг.) / С предисл. и прим. Е. И. Соколова // Рус. обозрение. – 1897. – Кн. 4. – С. 437– 474.

Письма митрополита Киевского Евгения Болховитинова к В. Г. Анастасевичу / С предисл. Н. И. Полетаева // Рус. архив. – 1889. – № 5. – С. 21–84; № 6. – С. 161–236; № 7. – С. 321–388.

Тексти 123 листів 1813–1820 рр. на літературні, історичні та філологічні теми.

Письмо Евгения Болховитинова к Г. А. Петрову, 1800 г. / Сообщ., прим. А. Г. Петрова // Рус. архив. – 1873. – № 3. – С. 388–392.

Письмо митрополита Евгения к преосвященному Архангелогородскому Парфению / Сообщ. Л. Н. Майков // Рус. архив. – 1875. – № 11. – С. 315–316.

Письмо митрополита Киевского Евгения к Кириллу, епископу Подольскому и Брацлавскому // Тр. Киев. духовн. акад. – 1888. – № 4.– С. 681–684.

Четыре письма митрополита Киевского Евгения к ректору Киевской академии, архимандриту Мелетию / Сообщ. свящ. И. Левандовский // Киев. старина. – 1884. – № 2. – С. 297–304.

* * *

Абрамович Д. Памяти митрополита Евгения: К 150-летию со дня его рождения // Ист. архив. – 1919. – № 1. – С. 190–223.

Ананьева Т. Б. “Прегордый Фаэтон” и “Милостивый Архипастырь”: к истории возникновения биографической легенды о митрополите Евгение Болховитинове // Ukrainica: архівні студії. – К., 1997. – Вип. 1. – С. 124–161.

Ачкасова А. Вклад митрополита Євгенія (Є. О. Болховітінова) у вивчення Київського Софійського собору і формування Софійської бібліотеки // Вісник / Укр. т-во охорони пам’яток історії та культури. – 2000. – № 1. – С. 34–35.

Биография Евгения Митрополита Киевского // Маяк. – 1843. – Т. 10. – С. 28–37.

Биография Евгения Митрополита Киевского составлена 1834 года // Киев. епарх. ведомости. – 1862. – № 19. – С. 617– 620.

Евфимий Алексеевич Болховитинов (1787–1837): Труды и литература о нём в фондах Воронежского университета: Каталог / Сост. Н. М. Федосова; Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 1992. – 59 с.

Евфимий Алексеевич Болховитинов, впоследствии Евгений, митрополит Киевский // Воронеж. епарх. ведомости. – 1868. – № 2. – С. 40–60; № 3. – С. 80–97.

Варава В. Живое знание: Митрополит Евгений (Болховитинов) и “философия Отчего края” // Подъем. – 2005. – № 1. – С. 107–144.

Варава В. Митрополит Евгений (Болховитинов Е.) и “Философия отчего края” // Москва. – 2005. – № 2. – С. 186–204.

Васильченко О. Історик-митрополит: [Міжнар. укр.- рос. наук. читання, присвяч. 225-й річниці від дня народж. митрополита Євгенія. 1994 р., Софія Київська, м. Київ] // Людина і світ. – 1994. – № 2. – С. 21.

Введенский С. Н. Личность и учёная деятельность митрополита Евгения Болховитинова: (Речь, произнесённая на торжеств. заседании Воронежской учён. архив. комиссии 26 февр. 1912 г.). – Воронеж, 1912. – 31 с.

Высокопреосв. Евгений, митр. киевский и галицкий // Воронежский юбилейный сборник в память 300-летия г. Воронежа. – Воронеж, 1886. – Т. 2. – С. 601– 641.

Данский А. Очерк жизни и учёных трудов Евгения, митр. киевского и галицкого // Воронежский литературный сборник. – Воронеж, 1861. – Вып. 1. – С. 223–245.

Деятельность митрополита Евгения, как священно-архимандрита Киево-Печерской лавры // Руководство для сельских пастырей. – 1868. – Т. 2. – № 26. – С. 267–276; № 29. – С. 373–382.

*Думитрашков К. Историческое сведение о жизни и трудах митрополита Киевского Евгения (Болховитинова) // Руководство для сель-
­ских пастырей. – 1867. – № 51.

Збірник тез доповідей і наукових повідомлень на Міжнародних українсько-російських Болховітіновських читаннях, присвячених 225-річчю від дня народження Євфимія Олексійовича Болховітінова (1767–1837) 8 січня 1993 р. / Редкол. П. П. Толочко та ін.; Ін-т археології АН України та ін. – К., 1993. – 140 с.

Змеев Л. Ф. К родословной митрополита Евгения Болховитинова // Зап. Акад. наук. – 1893. – Т. 73, кн. 1. – С. 39–47; 1 л. табл.; Сб. Отд-ния рус. и словесности Акад. наук. – 1893. – Т. 55. – С. VI–XIV.

Окр. відб.: Спб., 1893. – [2], 9 с.; 1 л. табл.

Ивановский А. Д. Высокопреосвященный Евгений, митрополит Киевский и Галицкий: Сб. материалов для биографии митрополита Евгения, изд. в память столетнего юбилея его рождения 18 дек. 1767–1867 г. – Спб.: Общественная польза, 1871. – ХХХІІ, 261, V с.; 1 портр. – На обл.: Евгениевский сборник. Материалы для биографии митр. Евгения. Вып. 1.

Ивановский А. Д. Митрополит киевский и галицкий Евгений (Болховитинов). – Спб., 1872. – 112 с.

Відб. з: Странник. – 1871. – №№ 10–12.

Ивановский А. Д. О материалах для биографии митрополита Евгения // Лит. Библиотека. – 1867. – Т. 7. – № 13–14. – С. 211–219.

Ивановский А. Д. Памяти Высокопреосвященного Евгения митрополита Киевского: (По поводу 100 годов. его рожд. 18-го декабря, 1867 г.) // Журн. М-ва нар. просвещения. – 1867. – № 12. – С. 701–757.

К. Мнение покойного Киевского митрополита Евгения о Киевском гербе св. Архангела Михаила // Киев. губ. ведомости. – 1845. – № 4; 1850. – № 32. – С. 249–250.

К биографии митрополита Евгения Болховитинова // Тр. Киев. духовн. акад. – 1884. – № 7. – С. 435-441.

Карпов С. М. Евгений Болховитинов, как митрополит Киевский // Тр. Киев. духовн. акад. – 1913. – № 7–8. – С. 506–532; № 9. – С. 133–171; 1914. – № 1. – С. 87–116; № 2. – С. 234–260; № 3. – С. 364–392; № 4. – С. 561–584; № 5. – С. 48–70; № 6. – С. 181–208; № 7–8. – С. 340–366; № 9–10. – С. 43–71.

Окр. відб.: К.,1914. – VI, 274 с.

Князев А. Деятельность высокопреосвященного Евгения, митрополита Киевского, на Псковской кафедре // Киев. епарх. ведомости. – 1868. – № 3. – С. 114–120.

Малышевский И. Деятельность митрополита Евгения в звании председателя конференции Киевской Духовной Академии // Тр. Киев. духовн. акад. – 1867. – № 12. – С. 567–650.

Мурзакевич Н. Митрополит Евгений и академик Кеппен // Зап. Одес. о-ва истории и древностей. – 1872. – Т. 8. – С. 404–411.

Н. О. Число рукописей митрополита Евгения в Киево-Софиевской библиотеке // Тр. Киев. духовн. акад. – 1867. – № 12. – С. 651–658.

Орловский П. Деятельность митрополита Евгения по управлению Киевскою епархиею: (24 января 1822 г. – 23 февраля 1837 г.) // Киев. епарх. ведомости. – 1901. – № 9. – Отд. 2. – С. 415–425; № 13. – С. 600–607; № 14. – С. 627– 634; № 16. – С. 724–730.

Палицын П., свящ. Речь по случаю юбилея митрополита Евгения, произнесённая в Воронежском статистическом комитете 18 дек. 1867 г. // Филол. зап. – 1867. – № 6. – С. 273–286; Воронеж. епарх. ведомости. – 1868. – № 2. – С. 40–52.

Пальмов Н. Н. Памяти высокопреосвященного Евгения, бывшего митрополита Киевского и Галицкого: (К 23 февраля 1912 года) // Киев. епарх. ведомости. – 1912. – № 8. – С. 161–172.

Памяти митрополита Евгения Болховитинова. 1837–1912: Каталог V юбилейной очередной выставки в память митрополита Евгения Болховитинова. – Воронеж: Воронеж. учён. архив. комиссия, 1912. – 46, 16 с.

По поводу столетнего юбилея митрополита Евгения // Литов. епарх. ведомости. – 1867. – № 3. – С. 137–146.

Пономарёв С. Материалы для биографии митрополита Евгения // Тр. Киев. духовн. акад. – 1867. – № 8. – С. 200–255, 293–353.

Окр. відб.: К.,1867. – 63 с.

Пономарёв С. Памяти митрополита Евгения. (1767–1867 г.) // Ду­ховный вестн. – 1867. – Т. 16. – № 3. – С. 466–467; Полтав. епарх. ведомости. – 1867. – № 3; Лит. Библиотека. – 1867. – Т. 7. – № 13–14.– С. 201–210.

Речь и слово, произнесённая на гробе Евгения, митрополита Киевского и Галицкого // Воскресное чтение. – 1837. – № 7. – С. 59–60; № 13. – С. 104–109.

Рукавіцина Є. В. “Грамматика или известная правила пения мусикийскаго” М. Ділецького з бібліотеки митрополита Євгенія (Є. О. Болховітінова) // Укр. археограф. щорічник. – К., 1993. – Вип. 2. – С. 62–67.

Рукавіцина Є. В. Київський митрополит Євгеній Болховітінов // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. пр. та спогадів. Ч. 2: Пам’яті видатного вченого-історика України Івана Олександровича Гуржія. – К., 1998. – С. 324–353.

Рукавіцина-Гордзієвська Є. В. Бібліотека київського митрополита Євгенія Болховітінова // Рукописна та книжкова спадщина України. – К., 1998. – Вип. 4. – С. 212–231.

Саввин В. Евгений Болховитинов, митрополит Киевский (1767–1837 г.) // Воронеж. епарх. ведомости. – 1912. – № 11. – С. 383–399.

Сарбей В. Митрополит Євгеній // Київ. старовина. – 1993. – № 1. – С. 73–83.

Сборник материалов для биографии митрополита Евгения, изданный в память столетнего юбилея его рождения 18 декабря 1767–1867 г. – Спб.: Общественная польза, 1871. – 201, V с.

Сборник тезисов докладов и научных сообщений на Междуна­род­­ных русско-украинских Болховитиновских чтениях, посвящённых 225-ле­тию со дня рождения Евфимия Алексеевича Болховитинова (1767–1837). 15 дек. 1992 г. – Россия, г. Воронеж; 8 янв. 1993 г. – Украина, г. Киев / Редкол. П. Тронько (гл. ред.) и др.; Всерос. о-во охраны памят­ников истории и культуры и др. – Воронеж, 1993. – 71 с.

Симони П. К. Мнение митроп. Евгения (Болховитинова) о русских наречиях, изложенное в частном письме к акад. П. И. Кеппену 10 октября 1820 г. // Изв. Отд-ния рус. яз. и словесности имп. Акад. наук. – 1896. – Т. 1, кн. 2. – С. 336–339.

Собственноручные заметки Евгения, митрополита Киевского, на книгах, поступивших, по его завещанию, в Киевскую семинарскую библиотеку // Маяк. – 1843. – Т. 7. – С. 95–108; Т. 8. – С. 1–21; 1844. – Т. 13. – С. 1–18.

Солнцев Н. И. Митрополит Евгений (Болховитинов) как историк // Вестн. Нижегор. ун-та им. Лобачевского. Сер.: История. – 2002. – Вып. 1. – С. 151–157.

Сперанский Д. Учёная деятельность Е. Болховитинова, митр. киевского // Рус. вестн. – 1885. – № 4. – С. 517–581; № 5. – С. 161–200; № 6. – С. 644–705.

Столетняя память митрополита Евгения // Киев. епарх. ведомости. – 1868. – Отд. 2. – № 1. – С. 39–42.

Тихонравов Н. Киевский митрополит Евгений Болховитинов // Рус. вестн. – 1869. – Т. 81. – № 5. – С. 1–38.

Толочко П. П. Митрополит Євгеній – історик і археолог // Толочко П. П. Від Русі до України. – К., 1997. – С. 195–202.

Фаворов Н. Речь …[памяти Болховитинова] // Тр. Киев. духовн. акад. – 1867. – № 8. – С. 254–283; Унив. изв. – 1867. – № 9. – С. 1–25.

Филарет, митрополит. Евгений, митрополит Киевский и Галицкий // Временник Моск. О-ва истории и древностей российских. – 1854. – Кн. 19. – С. 1–8; портр.

Чиркова Н. Ю. Евгений Болховитинов – учёный и архиерей / Н. Ю. Чиркова, Е. А. Шляпникова // Вопросы истории. – 2000. – № 11–12. – С. 128–134.

Чтения 18 декабря 1867 года в память Митрополита киевского Евгения (Болховитинов Евфимий Алексеевич) с приложениями. – Спб.: Тип. имп. АН, 1868. – 328 с. – (Сб. ст., читаных в Отд-нии рус. яз. и словесности имп. АН. Т. 5, вып. 1).

Шмурло Е. Евгений, митр. киевский. Очерк развития его учёной деятельности в связи с биографией // Журн. М-ва нар. просвещения. – 1886. – № 4. – Отд. 2. – С. 277–344; 1887. – № 6. – С. 302–372; № 7. – С. 1–27; 1888. – № 2. – С. 267–325; № 5. – С. 91–193; № 6. – С. 257–278.

Шмурло Е. Ф. Заметка об отношениях Киевского Митрополита Евгения к Державину до личного знакомства с поэтом. – Спб., 1887. – 7 с.

Шмурло Е. Ф. Митрополит Евгений как учёный. Ранние годы жизни. 1767–1804. – Спб., 1888. – 455, [5] с.

* * *

Ананьєва Т. Жалобна церемонія 23 березня 1801 року в листуванні та “Записках” Митрополита Євгенія (Болховітінова) // Наукові записки: Зб. пр. молодих вчених та аспірантів // АН України. Ін-т української археографії. – К., 2002. – Т. 9. – С. 9–15.

Веневитинов М. По поводу “Переписки митр. Евгения” // Вестн. Европы. – 1870. – № 11. – С. 488–490.

Востоков А. Х. Описание Евгеньевских рукописей // Учён. зап. 2-го Отд-ния имп. Акад. наук. – Спб., 1856. – Кн. 2, вып. 2. – С. 59–74.

Замечательный экземпляр книги митрополита киевского Евгения Болховитинова “Словарь о бывших в России писателях духовного чина Греко-Российской церкви” (Спб., 1827) с заметками автора на полях книги / Сообщ. Л. М. // Киев. старина. – 1904. – № 9. – С. 275–291.

Колесник И. И. Из истории публикации (в 1845 г.) “Словаря российских писателей” митрополита Евгения (Е. А. Болховитинова) (1767–1837) // Исследования по археографии и источниковедению отечественной истории XVI–ХХ вв. – Днепропетровск, 1990. – С. 94–101.

Певницкий В. Проповеднические труды покойного митрополита киевского Евгения // Тр. Киев. духовн. акад. – 1867. – № 9. – С. 522–579; № 10. – С. 3–51.

Полетаев Н. “Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина греко-российской церкви” митр. киевского Е. Болховитинова // Правосл. собеседник. – 1890. – № 1. – С. 93–135.

Полетаев Н. Труды митр. киевского Е. Болховитинова по истории русской церкви. – Казань, 1889. – 541, 38, IV с.

Полетаев Н. Участие митр. Е. Болховитинова в составлении “Истории Российской иерархии” Амвросия Орнатского // Правосл. собеседник. – 1889. – № 9. – С. 22–48; № 10. – С. 186–208.

Шмурло Е. Библиографический список литературных трудов Киевского митрополита Евгения Болховитинова. – Спб.: Изд. ред. журн. “Библиограф”, 1888. – Вып. 1. – 76 с.

Відб. з: Библиограф. – 1887. – № 8–9. – С. 12; 1888. – № 1–2. – С. 4–6.


 

 

 

 

 
< Попередня   Наступна >
Авторизація




Якщо Ви не є читачем Бібліотеки, Ви можете відправити заявку на запис тут.
Нове на сайті
Глобальний пошук
Рік німецької мови в Україні
НІБ України в соцмережах
Facebook

Follow @HistoricalLib

Wi-FiYoutube



Перегляд електронних колекцій on-line надається лише авторизованим користувачам

Нові надходження
Новини Deutsche Welle