21.10.2019
 

Головна сторінка
Проекти НІБУ
Путівник по краєзнавчих веб-ресурсах бібліотек України
Електронні ресурси:
Книжкові виставки
Наші видання
Державні закупівлі
Концепція розвитку НІБУ до 2020р.
Платні послуги
Імідж-каталоги:

Неповторні риси книг:

серія нарисів

УВАГА!
Зареєстрованим користувачам надаються додаткові послуги:
  • Перегляд електронних колекцій on-line;
  • Попереднє замовлення документів з електронного каталогу (до 10 примірників) з терміном бронювання до 20 днів;
  • ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
  • Добір джерел за вказаними темами з фондів НІБ України;
  • Індексування наукових статей та монографій за УДК (відділ опрацювання фонду та організації каталогів, кімната 3, перший поверх).
Виставка одного видання «Записки о Южной Руси. Издал П. Кулиш» Версия для печати Отправить на e-mail

У день іменин Пантелеймона Олександровича Куліша пропонуємо увазі шановних читачів виставку одного видання — славнозвісного кулішевого збірника «Записки о Южной Руси» (1856—1857 рр.).

На виставці презентуються два ексклюзивних екземпляри цього двотомника, а також бібліографічні рідкості: збірка «Українські народні перекази» 1847 р. видання — як предтеча «Записок о Южной Руси», та книга І. Я. Рудченка «Чумацкие народные песни» — як продовження праці П. Куліша.

Представлені на виставці й інші рідкісні видання П. О. Куліша, що висвітлюють його подальші фольклористичні дослідження, а також наукові праці про діяльність Пантелеймона Олександровича як етнографа.

Виставка експонується у читальній залі науково-дослідного відділу стародруків, цінних та рідкісних видань НІБУ (кімната 9).

Пантелеймон Олександрович Куліш (26 липня (7 серпня) 1819, містечко Вороніж, нині Шосткинського району Сумської області — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — видатний український письменник, етнограф, фольклорист, історик, літературний критик, публіцист, перекладач, видавець, громадський діяч.

Він першим почав писати українською мовою наукові праці, чим заклав основи української наукової мови; став «батьком» українського роману й одним із перших творців російської історичної романістики (знамениту «Чорну раду» видав українською та російською мовами); запровадив новий фонетичний правопис («кулішівку»), яким, із незначними змінами, користуємося і нині. Перший вимогливий і доброзичливий критик та побратим Т. Шевченка. П. Куліш був також першим біографом, упорядником і видавцем повного зібрання творів М. Гоголя, першим перекладачем українською мовою творів Шекспіра та Байрона. Він першим, разом з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким, здійснив повний український переклад Біблії.

Найбільшим своїм творчим успіхом Пантелеймон Куліш вважав двотомну збірку фольклорно-історичних і етнографічних матеріалів «Записки о Южной Руси». З’явилися вони в Санкт-Петербурзі у 1856—1857 роках у двох томах і викликали подив та захоплення.

Видання містить розлогі коментарі упорядника, які є своєрідними студіями опублікованих матеріалів, у них особливу увагу приділено постатям інформаторів – кобзарів, лірників, оповідачів, середовищу та місцевості, де збереглися відповідні матеріали. При видрукуванні збірника П.Куліш уперше вжив український  фонетичний правопис, створений на основі живої вимови.

У першому томі вміщені народні легенди, перекази, думи і пісні про київські Золоті ворота, боротьбу проти татар і унії, про походи запорожців, Б. Хмельницького, розповіді про народних кобзарів, лірників. Передруковані також бувальщини зі збірки «Українські народні перекази» 1847 року (ця книга у зв’язку з арештом П. Куліша фактично була тиражована і дійшла до читачів майже через півстоліття – аж 1893 року у першому випуску «Чтений в императорском Обществе истории и древностей российских при Московском университете»).

До другого тому ввійшли розповідь про зустріч П. Куліша з кобзарем О. Вересаєм, казки, легенди й повір'я, демонологічні оповідання, анекдоти, зібрані Л. Жемчужниковим, добірка пісень, оповідання сучасника-поляка про походи гайдамаків, пісні в записах і музичному опрацюванні А. Маркевича, опис селянських похоронних обрядів. Вміщені також статті П. Куліша і М. Грабовського з історії польсько-українських відносин у XVII ст. та записку Г. Теплова про стан українсько-російських стосунків у часи Єлизавети. Передруковано розвідку І. Могильницького «О древности и самобытности южно-русского языка». Окрасою другого тому була поема Т. Шевченка «Наймичка» (без зазначення прізвища автора) з передмовою П. Куліша та оповідання Куліша «Орися».

Надзвичайно високо оцінив «Записки» та їхнє значення для України і всього слов’янського світу Т. Г. Шевченко. З Новопетрівського укріплення 22 квітня 1857 року він писав О. М. Лазаревському: «Як побачиш Куліша, поцілуй його за книги, що він мені подарував, а особливо за «Записки о Южной Руси». Такої розумної книги, такого чистого нашого слова я ще не читав».

Першим власником обох раритетних томів «Записок о Южной Руси», які ми презентуємо на виставці, був знаний фольклорист, етнограф, письменник, брат і співавтор Панаса Мирного Іван Якович Рудченко (псевдонім Іван Білик; 21 серпня (2 вересня) 1845, Миргород— 18 вересня (1 жовтня) 1905, Петербург).

Наочним свідченням використання Іваном Яковичем матеріалів із «Записок …» є унікальний  екземпляр його праці «Чумацкие народные песни» (1874), що поклала початок публікаціям українського фольклору за жанровим і тематичним принципом. Унікальність нашого екземпляра в тому, що він був придбаний та опрацьований Дмитром Івановичем Яворницьким.

Так власницькі написи на книгах засвідчують безперервність етнографічних досліджень на теренах України.

П. Куліш готував до видання третій і наступні томи, та після виходу двох охолов, почав думати про видання українського журналу, щоб «дати южноруському слову гражданство». На початку 1860 року вдалося видати альманах «Хата». Метод «етнографічного реалізму» дозволив П. Кулішеві опублікувати, окрім власної статті «Погляд на українську словесність», кількох вступів «Від видавця», добірку з десяти поезій Т. Шевченка «Кобзарський гостинець». Вперше після «Огляду творів, писаних українською мовою» М. Костомарова було привернуто гостру увагу до проблем розвитку української літератури, зокрема акцентовано на глибокому зв’язку нової української літератури з фольклором, життям і побутом народу. У журналі «Основа», одним з видавців якого був П. О. Куліш, тексти друкувалися кулішівкою з наголосами у багатоскладових словах. П. Куліш вів там бібліографічний відділ та вміщував свої поезії , в яких відчувається нерозривний зв’язок поета із фольклором рідного народу.

Література, представлена на виставці:

Записки о Южной Руси : издал П. Кулиш. Т. 1 / [сост., авт. предисл., примеч. П. А. Кулиш]. – Санкт-Петербург : Издал П. Кулиш (Тип. А. Якобсона), 1856. – XXV, 322 с.

Записки о Южной Руси : издал П. Кулиш. Т. 2 / [сост., авт. примеч. П. А. Кулиш]. – Санкт-Петербург : Издал П. Кулиш (Тип. А. Якобсона), 1857. - XIII, 354 c.

Украинские народные предания : книжка первая / собрал П. Кулиш. – Москва : В Университетской тип., 1847. - 8, 92 с.

Куліш П. Пеpеднє слово до громади : Погляд на укpаїнську словесність / П. Куліш // Хата 1860 [альманах]. – Петербург : Дpук. П. А. Куліша, 1860. – С. І – XXII.

Куліш П. Люлі-Люлі / П. Куліш // Основа. – Санкт-Петербург, 1861. – Октябрь. – С. 22.

Рудченко, И. Я. Чумацкие песни / И. Я. Рудченко. – Киев : Тип. М. П. Фрица, 1874. – VII, ХІІІ, 257, 5 с.  – [Текст власницького напису]: «Д. И. Эварницкий. Полтава – 80 г. Июня 9-го».

Дубове лыстє : альманах на згадку про П. О. Куліша / упоряд. : М. Чернявський, М. Коцюбинський, Б. Грінченко. – Київ : Друк. П. Барського, 1903. - 278 с. : портр.

Петров, В. П. Пантелимон Куліш у п’ятдесяті роки. Життя. Ідеологія. Творчість. Т. 1 / В. Петров ; Всеукраїнська академія наук. Збірник історично-філологічного відділу. № 88. –  Київ, 1929. – 572 с. - Бібліографія в підрядкових примітках.

Література, використана при підготовці огляду виставки

Дмитренко, Микола. Пантелеймон Куліш як дослідник народної культури України / М. Дмитренко // Народна творчість та етнографія. – 2003. – № 5/6. – С.3-11.

Дзира, Я. І. "ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ : Наукова думка, 2005. - 672 с. : іл. http://www.history.org.ua/?termin=Zapiski_o_Juzhnoy_Rusi (07.08.2019).

 
< Попередня   Наступна >
Авторизація




Якщо Ви не є читачем Бібліотеки, Ви можете відправити заявку на запис тут.
Нове на сайті
Глобальний пошук
НІБ України в соцмережах

tweetYoutubeFacebook



Перегляд електронних колекцій on-line
надається лише авторизованим користувачам

Нові надходження
Книги з історії міст і сіл України
В. 9 (69) (вересень 2019 р.)
В. 8 (68) (серпень 2019 р.)
В. 7 (67) (липень 2019 р.)
В. 6 (66) (червень 2019 р.)
В. 5 (65) (травень 2019 р.)
В. 4 (64) (квітень 2019 р.)
В. 3 (63) (березень 2019 р.)
В. 2 (62) (лютий 2019 р.)
В. 1 (61) (січень 2019 р.)
В. 12 (60) (грудень 2018 р.)
В. 11 (59) (листопад 2018 р.)
В. 10 (58) (жовтень 2018 р.)
В. 9 (57) (вересень 2018 р.)
В. 8 (56) (серпень 2018 р.)
В. 7 (55) (липень 2018 р.)
В. 6 (54) (червень 2018 р.)
В. 5 (53) (травень 2018 р.)
В. 4 (52) (квітень 2018 р.)
В. 3 (51) (березень 2018 р.)
В. 2 (50) (лютий 2018 р.)
В. 1 (49) (січень 2018 р.)