В. 8 (32) (серпень 2016 р.)

З історії міст і сіл України. Вип. 8 (32) (серпень 2016 р.)

А33771

9(с2)

Є 273

Євтушенко М.І. Моє рідне село (історія села Кропивне) / М. І. Євтушенко. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2015. – 212 с.: фот.

На сторінках книги йдеться про історію села Кропивне Бахмацького району Чернігівської області. В основі видання – архівні та документальні матеріали, розповіді та спогади мешканців села. Автор наводить чимало статистичних документів, серед них – списки мешканців, котрі загинули у роки Другої світової та Афганської війни. Значну увагу приділено розвитку культури та освіти у Кропивному. Інформація доповнена численними фотодокументами.

Ознайомитися з фрагментом >>>

А34053

9(с2)

Т 412

Тимків Б. Підмихайля в подіях і фактах у проміжку часу від 1939-го до 2015-го років / Б. Тимків, П. Кінаш. – Калуш: Петраш К. Т., 2015. – 384 с.: фот.

У виданні висвітлена історія галицького села Підмихайля Калуського району Івано-Франківської області, що відзначило своє 560-річчя від часу першої письмової згадки. Книга охоплює період від 1939-го до 2015-го року та написана на основі архівних документів, спогадів очевидців різних подій та проілюстрована фото. Деталізовано історію діяльності установ краю: освітніх, спортивних, лікувальних, культурних. В окремий розділ зібрано інформацію про відомих уродженців села.

Ознайомитися з фрагментом >>>

Б9020

9(с2)

М 281

Мармер М. И. Неизвестное Криворожье: странички еврейской истории / М. И. Мармер, С. И. Поддубная – Кривой Рог, 2015. – 332 с.: фот.

Про історію єврейського населення міста Кривий Ріг Дніпропетровської област можна дізнатися зі сторінок цього видання. Детально описано періоди формування, існування та діяльність єврейської спільноти у місті. В окремі розділи зібрано інформацію про періоди знищення культури євреїв-колоністів, Голокост; спогади та розповіді людей, котрі пережили ці часи. Відомості про діяльність єврейської спільноти Кривого Рогу у наші дні доповнені фотодокументами експонатів з музею культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера».

Ознайомитися з фрагментом >>>